Вистава «Місто богів» − треш-колаж з ненормативною лексикою. Вистава з #сезонбезвіз, у рамках якого запрошені іноземні режисери ставлять вистави за ініціативи «Золотих Воріт».
Де: театр «Золоті ворота» (вул. Шовковична, 7-А)
Коли: 16 квітня о 19:00
Які у вас виникають асоціації, коли чуєте слово «артхаус»? Щось сучасне-сміливе-прогресивне? І так, і ні. Тут маємо справу з класиком словенської літератури. Славко Грум жив і творив на початку – у середині ХХ століття. Наново відкрили його творчість у вже у 70-х роках. Грум написав «Випадок у місті Гога» у 1927-му під потужним впливом декадансу, та вперше поставили п’єсу лише 1930-го.
У Юрія Дивакова – режисера вистави – вийшов колаж із хореографії, пластики, музики, співу і слів.
На сцені з’являється героїня, яка жадібно поглинає виноград. Вона лається, на чому світ стоїть.
Ти досі намагаєшся перетравити почутий потік свідомості, оговтатись від нього, як до цієї словесної канонади додаються все нові і нові розмірковування таких різних персонажів – цікавих як внутрішньо, так і зовні. Тільки подивись. Тут кожен образ як із твору «Важко бути богом».
Усі ці персонажі – наче з фільмів Кіри Муратової, Фелліні та Бунюеля. Вони такі собі носії пороку, які навмисне виставляють свою темну сторону на передній план: «Гріхом упиваються, бо він блищить».
Слухай цю сповідь уважно: навряд чи запам’ятаєш усе, але щось своє точно вхопиш.
У мене після перегляду «Міста богів» з’явилися асоціація із «Мрецем» Джима Джармуша, «Неоновим демоном» Ніколаса Віндінґа Рефна та «Моєю кралею» Брюно Дюмона.
Ця вистава водночас напружує мозок і збуджує нерви. Насмілишся перевірити себе?
Фотографии: Анастасия Мантач