Драма «Січень-березень» (в оригіналі UGLY) Юрія Речинського - це історія двох родин, на шляху яких постали випробування у вигляді тяжких захворювань близьких і граничного стану, коли втрачається сенс життя.
Де: кінотеатри України
Коли: з 19 квітня
«Січень-березень» - музика відчаю, сповідь, терапія і полегшення після довгих страждань. По-документальному переконливе, природне й правдоподібне кіно. Але важке. З довгими паузами й безліччю метафор та образів.
Після і під час перегляду відчуваєш: душа болить. Ой як душа болить у того, хто створив це кіно. Для кого це знято? Якщо у тебе все гаразд, навіщо споглядати чужі страждання, ще й у такому перебільшеному вигляді? Ну а коли тобі погано – подібно до самогубства добивати себе таким фільмом.
Але робиш паузу, як і сам режисер, який на київській презентації фільму в рамках Тижня австрійського кіно (адже UGLY - українсько-австрійська копродукція) відповідає на запитання плавно й повільно. Стає зрозумілим: в нього вже відболіло (видихаєш із полегшенням).
Речинський зізнається: кіно - автобіографічне. Про нього, про минуле, про пережитий колись стан. Ловиш себе на думці: от же ж, пішов найлегшим шляхом - розповів не вигадану, а свою історію. І це насправді дуже сміливий крок - показати свою слабкість. Боже, як незручно, - думаєш. І в той же час після перегляду немає питань.
У «Січні-березні» багато кадрів природи й величі стихії. Вогонь - яскравий-яскравий. Вода, що несе течією або ти чиниш їй спротив. Вітер, який роздмухує і без того пекучі почуття. Земля, яка терпить все, дає і відбирає життя - таке іноді нестерпне, але одне. І воно варте, аби жити.
Грають (як дихають): Ангела Ґрегович, Марія Гофштеттер, Дмитро Богдан, Раймунд Валліш, Лариса Руснак, Влад Троїцький, Валерій Бассель.
Фестивалі й премії:
Фото: Arthouse Traffic