«Що таке Джалапіта чи хто такий Джалапіта?» – основне запитання, яке звучить із вуст героїв театральної постановки «Джалапіта» за твором Емми Андієвської. А потім – і з вуст глядачів. Одразу спойлер – ви так і не довідаєтеся цього, як і не дізнаєтеся, як правильно наголошувати це химерне слово. Але це не привід не йти на виставу.
Де: Перший театр (Львів, вул. Гнатюка, 11)
Коли: 10 травня о 16:00, 11 травня о 14:00, 20 травня о 13:00, 23 травня об 11:00, 24 травня о 19:00
Головний персонаж дуже короткого (тривалість 1 година) спектаклю «Джалапіта» - міфічно-містична істота, яка складається з води і краєвидів. Говорячи мовою сучасного споживача масової і не дуже культури, це такий собі Аквамен без зовнішності Джейсона Момоа, але з козирем значно суттєвішим. Джалапіта просто дуже добрий. Тою безмежною і безконтрольною добротою, яку неможливо помістити в рамки і описати звичайною лексикою. Він живе серед людей, нікому не заважаючи, він – миролюбний і привітний, але його неподібність і незбагненність генерує навколо нього багато пліток, розмов і теорій. Його ім’я – привід для лінгвістичної суперечки, біологічний вид – заявка на прорив у генетиці, а поява будь-де – тема для телесюжету чи матеріалу в місцевій газеті. Він не має аналогів і не знає кордонів, але приречений на вічну самотність і перебільшену увагу до власної персони.
Пішовши на компроміс із людьми і власною совістю, Джалапіта створює власну «громадську приймальню», де надає допомогу кожному, хто її потребує. Прохання бувають різні, людей приходить щораз більше, а Джалапіта – один. Не наділений щитом Капітана Америки чи молотом Тора, сором’язливий і нерішучий Джалапіта – дуже нетиповий супергерой. В світі, де сталевий торс і висока зарплата – найкращі показники успіху, він володіє рідкісною і смертельно небезпечною для себе цінністю – чуйним серцем, за яке йому доведеться поплатитися.
На перший погляд дитячо-підліткова історія про сучасний світ споживацтва, де важливіше мати, ніж бути, і необхідніше брати, аніж давати – ось що таке «Джалапіта». Хтось побачить у ній посилання на біблійний сюжет, а комусь вистава нагадає історію про неприйнятого людьми героя коміксів Marvel чи DC, але кожному спектакль западе в душу. Тому що Джалапіта складається із води, а поглянувши у воду – кожен побачить своє віддзеркалення.