Не розумів, як і чому у сусідній державі цей фільм назвали «Конченая», якщо в оригіналі він зветься «Термінал». Але, переглянувши, збагнув: щось в цьому є.
Де: кінотеатри України
Коли: до 30 травня
«Я жінка, а, значить, я – акторка, в мені сто облич та тисячі ролей» - такою фразою з соцмереж можна коротко охарактеризувати ядро стрічки. Але сюжет виявився зовсім не банальним, а режисер та за сумісництвом сценарист Вон Штайн може пишатися своїм першим млинцем, який точно не вийшов грудкою.
Фатальна стрептизерка, замішана в кримінальних справах
На початку фільму важко зрозуміти та зліпити сюжет до купи. Спостерігаємо декілька ліній: двоє найманих вбивць (Макс Айронс і Декстер Флетчер), що беруться за смертельно небезпечне завдання за, розуміється, пристойну суму; вчитель англійської мови (Саймон Пег), який помирає від невідомої хвороби; фарбована білявка-офіціантка Енні (Марго Роббі) з привокзального кафе біля терміналу, яка об'єднує, на перший погляд, не пов'язаних між собою персонажів. Потім бачимо вже знайому нам Енні в новому амплуа - в образі фатальної стрептизерки, замішаної в кримінальних справах. «Що це?», - питаю себе під час перегляду. Роздвоєння особистості? Подвійне життя? План помсти героїні? Збагнути важко. Але десь після години перегляду пазл (для особливо уважних) починає складатися.
Фільм знятий в жанрі неонуар. Стилістична складова - на тверду п’ятірку. Наявність гострих діалогів та декілька моментів з тонким гумором, безумовно, плюси. Атмосфера, образи героїв та детективний сюжет змушують затамовувати подих одних та чесатися від нетерплячки й гніву інших. Фінал – вражає. Байдужих ви навряд зустрінете в залі після перегляду.
Окремо - гра Марго Роббі. Так, після славнозвісної Харлі Квінн із «Загону самогубців» та відчайдушної Тоні Хардінг з байопіку «Я, Тоня» важко сказати, що молода акторка перевершила себе. Скажу більше – вона ввібрала якості попередніх персонажів і втілила їх в образі Енні. Знову яскраво, сильно, харизматично.
Не дуже вдалий монтаж – різано-перерізано
Із мінусів: занадто артово та кліпово знятий (для мене це мінус). Не міг зануритися в історію та дійсно співпереживати героям. Дуже відчувалася театральність та стилістика одного великого кліпу хронометражем в півтори години. Гарна операторська робота, проте не дуже вдалий монтаж – різано-перерізано (відчувалося майже в усьому фільмі). Не зважаючи на низку талановитих акторів (ще й неочікувана поява легендарного Майка Майерса, більш відомого за роллю комедійного супергероя - Остіна Пауэрса), не впевнений, що додивився б до кінця, якщо б не Марго Роббі. Тому я і назвав цю стрічку її бенефісом – затьмарила все і всіх. Сподіваюсь мої мінуси не вплинуть на ваше бажання піти в кіно, але рекомендувати буду лише прихильникам жанру та, звісно, самої Марго.