Короткі метри на великому екрані ніколи не були популярними серед українських глядачів. Це я, власне, спостерігав неодноразово як на фестивалях, так і на прем’єрних показах. І згоден, що далеко не всі підбірки вдалі чи кожну хочеться додивитися до кінця. Але з Oscar Shorts все інакше.
Де: «Кінотеатр «Київ» (вул. Велика Васильківська, 19)
Коли: до 4 липня
Кожен рік шляхом ого-го якої селекції на «Оскар» висуваються короткометражні стрічки. Єдиний момент – дуже рідко ви зможете спостерігати тут розважальні або легковажні роботи. Зазвичай – тільки серйозне, злободенне, з соціальною складовою.
«Початкова школа Де-Калб». Історія, заснована на реальному інциденті зі стріляниною в школі. Емоційне напруження тримає всі 20 хвилин, але фінал досить дивний. Впевнений, якщо б історія була б вигадкою, було б набагато гостросюжетніше та вражаюче. Але соціальний підтекст зрозумілий, хоча більш американському, як на мене, менталітету. Чому? Подивитесь, зрозумієте.
Початкова школа Де-Калб
«Німе дитя». Драма про 4-річну дівчинку Ліббі, глуху з народження. Дуже гарна візуально картина з розкішною операторською роботою. З усіх п’яти мені вона сподобалась найбільше, бо викликала найщиріші меланхолічні емоції та навіть мокрі очі у фіналі (так, я сентиментальний). Та впевнений, ця стрічка розчулить навіть кам’яного інтроверта.
Німе дитя
«Мій племінник Еммет». Стрічка про 50-ті роки минулого сторіччя, коли темношкірі люди піддавалися цькуванню. 64-річний Моз Райт стає на захист свого 14-річного племінника від двох расистів. Знов, українському глядачу не буде близька ця історія, але ніколи, в жодні часи, при будь-яких ситуаціях не потрібно забувати про рівність та цінність людського життя, незалежно від кольору шкіри, віросповідання, національності, орієнтації тощо. Тому, опосередковано, актуальність картини підтверджую.
Мій племінник Еммет
«11 годин». Єдина смішна стрічка, яка змушує протягом 13 хвилин забути про серйозне та соціальне (хоча, між рядків можна спостерігати). Пацієнт приходить до психіатра і доводить йому, що… він психіатр, а той – пацієнт. Скоро розумієш, чим цей комічний абсурд завершиться, але без «11 годин» після перегляду добірки був би пригнічений настрій.
11 годин
Завершення – напружена драма «Watu Wote: усі ми» на основі реальних подій про ворожнечу між мусульманами та християнами, напади терористів в Кенії та долю одного народу з різними віросповіданнями . Дуже важливо знімати правдиві фільми про країни, проблеми яких так рідко висвітлюються в ЗМІ.
Watu Wote: усі ми
Підсумок: не весело виходити з показу, де 90% тем короткометражок піднімають гострі проблеми суспільства. Але й лише розважальне та вигадане кіно – не вихід. Хочу закликати всіх піти та підтримати стрічки молодих режисерів, які висвітлюють подібні теми. А Дедпула з Трансформерами подивитеся вдома=)