Митці завжди увічнювали гарних жінок, проте найбільш поталанило в цьому плані музам відомих художників – їхні зображення не тільки залишились в історії, але й нерідко мають мільйонні грошові еквіваленти.
Серед цих картин окремим розділом ідуть портрети ню. Хтось малював законних дружин, хтось – подруг чи натурниць. «Подивіться, який у мене скарб!» - загально-вихваляльний месседж цих робіт. Чоловіки такі чоловіки. Але розказуємо якраз про жінок – тих, що цнотливо або ж безсоромно (для кого як) зображені на портретах.
Муза-булочниця Рафаеля
«Форнарина», 1518 - 1519
Історія кохання майстра Відродження Рафаеля Санті заслуговує на голівудську екранізацію. Одного разу в Римі він побачив 17-річну дочку булочника Маргериту Луті й настільки захопився її вродою, що забажав малювати дівчину в усіх ракурсах. Проте родичі чарівниці були проти – тоді художник викупив Маргериту у батька за 3 тисячі золотих монет. Дівчина була розрадою і музою Рафаеля 6 років – до самої його смерті. Оцінити «Форнаріну» (себто «Булочницю» з італійської) ми можемо завдяки цьому портрету ню.
Муза з двома обличчями для Рембрандта
«Даная», 1636 – 1647
Улюбленою моделлю Рембрандта була його дружина Саскія – відомо більше 20 її портретів. Але після смерті Саскії в 30-річному віці у митця з’явилась інша муза – Гертьє Діркс. Експерти довго сперечалися стосовно того, хто зображений на одному з найвідоміших полотен Рембрандта «Даная». Загадка розкрив спектральний аналіз. Виявилось, що обличчя Данаї має риси обох жінок: художник почав малювати міфічну принцесу з Саскії, а продовжив роботу з Гертьє. Цю картину майстер створював для себе – тому домальовував 10 років.
Муза-ідеал для Рубенса
«Шубка», 1630-1640
Вислів «рубенсівські форми» малює в уяві пишнотілих жінок, яких усе своє життя оспівував фламандський майстер Пітер Пауль Рубенс. Загальний образ цим героїням подарувала одна жінка – друга дружина художника Олена Фоурмен. Вона з’являється на його картинах в образі біблейських цариць, богинь і героїнь стародавніх легенд. На єдиному відомому зображенні ню жінка показана з убивчим реалізмом – з целюлітом і зморшками. Може, якраз тоді посварилася з чоловіком?
Муза напівсвіту для Мане
«Олімпія», 1863
«Олімпія» Едуара Мане викликала свого часу грандіозний скандал. Якщо до цього часу ню в образотворчому мистецтві було сором’язливим і цнотливим, то з приходом імпресіоністів оголеність стала викликом. Героїня картини дивиться прямо у вічі – спокійно й оцінююче. Її ім’я є посиланням на «Даму з камеліями» Дюма, з чого ми точно здогадуємось про її професію.
Для «Олімпії» позувала улюблениця Мане натурниця Вікторіна Меран. Вони познайомились, коли їй було 19. Вікторіна позувала для десятків картин художника, зокрема й для «Сніданку на траві».
Шалена муза Мунка
«Мадонна», 1893-1894
Один з найбільш цікавих і неканонічних образів мадонни у мистецтві належить норвезькому експресіоністу Едварду Мунку. Його мадонною стала рудоволоса красуня Дагні Юль, що була дружиною письменника Станіслава Пшибишевського, мала зв’язки з богемним світом і вела нерозбірливий образ життя.
Своїй музі художник присвятив серію портретів: «Вампір», «Ревнощі», «Поцілунок», «Дозрівання» та інші. Через шість років після написання «Мадонни» Дагні не стало: її застрелив ревнивий коханець.
Атомна муза Далі
«Атомна Леда», 1949
Олена Дьяконова (вона ж Гала) була головною музою і натхненницею Сальвадора Далі понад 50 років. «Я люблю Галу більше матері, батька і навіть грошей», - зізнався якось відомий ексцентрик. Він малював свою супутницю в образах Олени Троянської, Галатеї, Мадонни і навіть в образі Христа («Таємна вечеря»). Малював і оголеною – одним з найвідоміших полотен є «Атомна Леда». Картина була написана через кілька років після бомбардування Хіросіми й Нагасакі й відображає зацікавленість майстра «атомною» теорією та історією стародавньої Греції.
Зіркова муза Кустодієва
«Красуня», 1915
Борис Кустодієв прославися зображеннями пишнолітих купчинь: за його словами, на творчість його надихали саме такі жінки. І оскільки він був одружений на досить мініатюрній жіночці, то часто шукав «натхнення» на стороні.
Для «Красуні» він запросив позувати приму Московського художнього театра Фаїну Шевченко. Довго вмовляв, але добився свого – «заради мистецтва». Кустодієв так захопився роботою над «Красунею», що створив 5 варіантів картини. Один з них, подарований Федорові Шаляпіну, в 2003 році пішов з аукціону за 1.2 млн доларів. Оригінал зберігається в Третьяковській галереї.
«Ідейна» муза Фалька
«Оголена в кріслі», 1922
Однією з найвідоміших натурниць на початку існування Радянського Союзу була Станіслава Осипович. Її малювали Валентин Сєров, Петро Кончаловський, Дмитро Кардовський, Михайло Леблан та Роберт Фальк. За згадками сучасників, Станіслава вважала себе кимось накшталт «жриці» мистецтва – часто погождувалась працювати навіть безкоштовно й годинами висижувала в неопалюваних майстернях. Пам’ятником ідейній дівчини став ось цей шедевр Роберта Фалька.