У широкий прокат вийшла французька кримінальна комедія про пригоди дрібного дилера Франсуа (Карім Леклу). І йому всього-то треба – відкрити легальний бізнес з продажу морозива, безтурботно та щасливо жити зі своєю дівчиною на Лазуровому березі. Але не все так просто. Його одіозна матуся Дені (Ізабель Аджані) розтринькала усі заощадження, а треба розплачуватися з дилером. Здається, чиясь голова на волосині… Можливо, та ж матуся щось порішає тепер, чи татусь Генрі (Венсан Кассель), в минулому кримінальний авторитет, підключиться? Заварилася весела вакханальна пригода.
Де: кінотеатри України
Коли: з 23 серпня
Змішалося все: чорні, білі, араби, наркотики та росіяни (куди ж без них). Сюжет доволі динамічний, нудьгувати не доведеться.
З приводу оригінальності сценарію я б посперечався. Враження, наче цю або подібну історію ми вже бачили і не раз. До того ж цього року (привіт, «8 подруг Оушена», «Небезпечний бізнес», «Шпигун, який мене кинув»). Можна сказати, що цей рік задав тренд на кримінальні комедії, але французький почерк не сплутаєш ні з чим навіть у цьому жанрі. Як на мене, їх гумор куди тонший та привабливіший за американський. Тому тут також плюс. Але не думайте, що будете іржати увесь фільм. Моментами втягуєшся в історію, починаєш співпереживати та навіть викрикувати: «Ну чого ти туди пішов?? Ну шо за срань?». І для мене це вже показник, що кіно затягнуло.
Але він грає, а ти віриш
Окремо хочеться виділити гру акторів. Вперше побачив Каріма Леклу, який зіграв головного героя – Франсуа. Начебто миршавий хлопець, не запам'ятовується візуально, але він грає, а ти віриш. Про мастодонтів французького кінематографа Венсана Касселя та Ізабель Аджані й говорити не треба. Талант не проп'єш, хоча Кассель і виглядає, наче ділить чарку на двох з Михайлом Єфремовим. Та все ж талановиті обоє!
Аджані вперше бачу в комедійному амплуа – матері-крадійки в окулярах на півобличчя та пишних дорогих перуках. Абсурдні вчинки та словесні вирази її героїні викликають сміх та думки: «Що у неї в голові?»
Взагалі фільм «Афера по-французьки», який насправді називається «Світ належить тобі» (завжди цікаво було, чому прокатчики використовують власну адаптацію для простих назв?) дуже легкий, динамічний, з гарною акторською грою та колоритними персонажами вартий уваги. Але це явно не фільм must see за життя або першочерговий вибір у кінотеатрі. Рекомендую дивитися його компаніями друзів, щоб скрасити вечір яскравою картинкою та /французьким легким гумором. Ставлю 7 грамів травки з 10.