Стара назва вистави «Чарівне червоне сяйво» раптом зникла, та з'явилася любов. Точніше «Про любов» (режисер Ілля Пелюк). Звичайно, про неї там завжди йшлось, але тепер її, певно, стало настільки більше, що знадобився ребрендинг. Сяйво залишилося – не переймайтеся, воно всередині.
Де: Малий театр (вул. Гончара, 33)
Коли: 2 та 29 листопада о 19:00
Ця історія – справжній Ла-ла-ленд! Тільки без Лос-Анджелесів, нам чужого не треба: реалії суто українські, герої й обставини їхнього життя також. А от ілюзії та надії у молодих і зухвалих у будь-якій точці світу однакові, то ж беремо, як є.
Хлопець зовсім не чекає наречену-втікачку
У центрі сюжету - поки (чи взагалі) не закохані старі-добрі друзі Стас (Ілля Пелюк) та Христина (Христина Дейлик / Олена Якименко). Настільки старі, що років десять не бачились. Вона, судячи з шикарної весільної сукні, кедів та з пропонованих обставин (втеча з вечірки, квиток, вокзал, все таке) - наречена-втікачка. Він - іногородній, середньостатистичний, не надто успішний хлопець без мети, без покликання. Колись він був перспективним малим у музичній сфері, але тепер від того минулого залишилася лише гітара через плече та пара-трійка пісень вечорами в переходах. Зате додалися нові захоплення: вечірки, алкоголь та пара доріжок «фену» з красунею-подружкою Тіною (Лідія Соклакова). Щось нам підказує, що хлопець зовсім не чекає нашу наречену-втікачку.
Колись, класі у дев'ятому, ці двоє «забилися» одружитися, якщо раптом до 27-ми з жодним з них цього не трапиться. І от Христі 27. Від «заміж» вона хвилину тому втекла, а про шкільну домовленість, як на лихо, пам'ятає. Їде до Стаса. А якого біса він взагалі повинен пам'ятати, з ким навчався у дев'ятому класі та кому він там чого наобіцяв?
Динамічно та яскраво – як на кращих шкільних вечірках!
Жаліслива історія про юнацьку любов могла б скотитися в нестерпний наївняк, якби не правильно підібраний жанр. Малий театр розповідає «Про любов» мовою романтичного мюзиклу: трохи максималістської драми, трохи побутового гумору, багато світломузики, запальних танців та живого вокалу. Динамічно та яскраво – як на кращих шкільних вечірках!
Мерехтливий «дощик» на заднику та червона диско-куля додають шарму цьому святу життя. Суцільна романтична феєрія. Якби не один делікатний момент. Чи взаємність буде? Адже від справжнього Ла-ла-ленду всі чекають лише happy end, поцілунків на тлі заходу сонця та інших дрібниць... Але це ж українська варіація… Як думаєте, чого чекати?
P.S. Організатори впевняють, що саме ця історія любові здатна пробудити весну в кожному серці. От не знаємо щодо весни, а погоцати на виставі хочеться нестерпно!