Від творців Dzierzynski Bitz – новий бенд «Адвокаты», що претендує на увагу просунутих меломанів. Геть радянське ретро, привіт, сучасний синті-панк з хуліганськими, але не позбавленими інтелектуальності (не інтелігентності!) текстами!
Очолює ватагу, яка вже видала дебютний альбом та кілька провокаційних відео, наш давній знайомий Войцех Дзержинський. Він же Євген Іваненко за паспортом. Перед концертом «Адвокатов» у Києві ми змусили Євгена відповісти на кілька прямих і не завжди приємних питань, щоб зрозуміти суть його нової музичної авантюри.
Де: Mezzanine (вул. Нижньоюрківська, 31)
Коли: 13 жовтня о 19:00
Вартість: 200 грн
По-перше, ви Адвокати чого? Або кого?
Ми Адвокати всіх продажних адвокатів. Наближається страшний суд. Але ми допоможемо.
Хто у команді?
Наразі двоє учасників: Євген Іваненко (вокал, гітара, семпли) та Михайло Бірченко (барабани).
Наближається страшний суд, але Адвокати допоможуть
Російські ЗМІ вважають «Адвокатов» (як і до того Dzierzynski Bitz) українським гуртом, українські навпаки - російським. А як ви себе позиціонуєте?
Ми українська група.
Раніше – в Dzierzynski Bitz – ви грали музику з ухилом в радянське ретро, зараз - актуальну в світовому контексті. З чим пов’язана радикальна переорієнтація?
З’явився матеріал і бажання зробити його в іншому ключі, розширити творчу базу. Якщо в Dzierzynski Bitz пісні були переважним чином в мінорі, я використовував лади, які тяжіли до слов’янської мелодики та її розвитку в естраді 60-70-х, то «Адвокаты» - це мінімум акордів і звичні рок-гами.
New Order, Talking Heads, LSD Soundsystem, She Wants Revenge, Pompeya – чия естетика вам найближча? Чи все ж таки «нова російська хвиля»?
Думаю, все одразу. Голова – це плавильний котел, в якому змішуються вподобання та стилі, і на виході з’являється щось своє. Головне, щоб це було дійсно чимось оригінальним. Поп-музики за десятиліття створено і так вже більш ніж достатньо.
Якщо я правильно розумію, альбом «23:45» ви записували в провінції. Наскільки зручніше (або ні) записуватися поза межами цивілізації?
Так, за містом. На студії Xuman Records. Свіже повітря і відсутність цивілізації справді дуже допомагають у роботі.
У назвах пісень «Детка», «Секс», «23:45», «Умри» простежується якийсь розвиток. Про що ця історія? І чому закінчується логічно не треком «Умри», а «Арканзасом»?
Цинізм у наші часи вбирається дітьми із соцмереж
Так, ви маєте рацію. Пісні вишикувалися в історію – і це розповідь про стосунки. Початок, розвиток, кульмінація, переосмислення. У фіналі здійснюється метаморфоза в іншу якість – це може бути тепла прихильність чи зміна оточення, чи та ж смерть.
«Все люди когда-нибудь умрут», «Покажи мне свой зад», «Кому нужны забытые чувства» - ви ще достатньо молоді, звідки стільки цинізму?
Цинізм у наші часи вбирається дітьми із соцмереж, а це практично одразу після грудного годування.
У Dzierzynski Bitz був «Секс в СССР», у піснях «Адвокатов» теж чимало сексу. У вас якийсь пунктик на цьому?
Яка музика без сексу! Це ж наріжний камінь поп-культури.
Женю, колись ми знали вас як Войцеха, ви мешкали в Москві, потім перебралися до Києва. Де живете тепер?
У Києві, уже 7 років.
Dzierzynski Bitz так і не стали популярним явищем на українській сцені. Чому, як вважаєте? Винна публіка, яка не розділяла ваші ідеї, чи ви самі не прагнули будь-що сподобатися всім? До якої аудиторії звертаються зараз «Адвокаты»?
Наша музика – це інді в інді середовищі
Як сказав мій грузинський товариш Сандро, котрий щиро рекламував Dzierzynski Bitz серед друзів, «ваша музика – це інді в інді середовищі». Я думаю, так воно і є. Часто оманливо прості треки не знаходять розуміння в любителів замороченої музики, але й пересічній аудиторій теж навряд до кінця зрозумілі. Мені сподобався досвід виконувати музику Оркестра Дзержинского в складі акустичного квартету на київському фестивалі Hedonism влітку цього року. Цим трекам досі властивий особливий драйв, і вони майже не постаріли.
Ви вже грали в Берліні, Празі та Вроцлаві, виступали в Одесі. Де відчували найбільшу підтримку? Чи, скажімо так, бачили найкраще розуміння?
Останнього разу в Дружковці Донецької області, на міському фестивалі. Було чимало глядачів, і ми класно виступили. Приємно здивувала публіка, не було відчуття глухої провінції.
У вас дуже стильні й одночасно провокаційні відео. Ви самі пропонуєте ідею чи покладаєтесь на фантазію режисерів?
Нам поталанило працювати з класними людьми. Здебільшого успіх цих відео – то їхня заслуга.
PS: також у цей вечір на сцені виступатимуть Dlina Volny та Зе Джозерс.
Фото: Світлана Федоренко