Дивно, що до цього часу не було знято жодного художнього байопіка про легендарного Фредді Мерк’юрі та гурт QUEEN. Сталося. У широкий український прокат вийшла музична драма про творчий шлях британської четвірки та особистого життя Мерк’юрі.
Сім років йшла підготовка до зйомок фільму з купою перепитій, скандалів, зміною акторів, сценаристів та режисерів, але «дитина» все ж народилася. Чи недарма?
Де: кінотеатри України
Коли: з 1 листопада
На початку на роль Фредді Мерк’юрі планувався відомий британський комік Саша Барон Коен («Борат», «Бруно», «Диктатор»), та актор покинув проект через творчі розбіжності. Потім з’явилися чутки, що головна роль дісталася Бену Уішоу («Парфумер», «Хмарний атлас»), та через затримку у виробництві актор також покинув проект. І, нарешті, офіційно стало відомо, що режисером стане Брайян Сінгер («Підозрілі особи», «Люди Ікс: Апокаліпсис»), а виконавцем головної ролі – Рамі Малек («Ніч в музеї», «Олдбой»). Все начебто вирішилось, зйомки стартували у вересні 2017. Та у грудні знову здійнявся ґвалт: Сінгер був відсторонений від зйомок через конфлікти з Рамі, після чого його замінив режисер Декстер Флетчер («Карти, гроші, два стволи» - актор).
Після багаторічної підготовки та закінчення виробництва перед глядачами постала класична музична драма-байопік тривалістю в майже 2 з половиною години зі смачною музичною складовою культових квінівців.
Акторська гра
Нагадував соліста Aerosmith
Каст підібраний ідеально. Нема до чого придертися. Вся четвірка без зайвого гриму настільки схожа на своїх прототипів, що, іноді здавалося, наче молоді музиканти грають самі себе. Особливо хочеться відмітити виконавця ролі Брайяна Мея – Гвіліма Лі - майже стовідсоткова схожість. А ось щодо образу молодого Мерк’юрі (до стрижки та вусів) є сумніви. Ну так він нагадував соліста Aerosmith Стіва Тайлера, що не одразу розумієш, про фронтмена якого гурту ти почав дивитися фільм. Але поведінка, рухи, жести, манірність настільки професійно відіграні актором Рамі Малеком, що забуваєш про зовнішні неточності та закохуєшся в персонажа (в самого Фредді).
Окремо хочеться виділити love of my life Мері Остін, яку дуже чуттєво зігріла британська акторка Люсі Бойтон («За прірвою в житі», «Вбивство у Східному експресі»).
Сюжет
Нічого особливого. Розписали сторінку Вікіпедії, виділивши найвизначніші періоди гурту, починаючи зі знайомства Фаруха Бульсара (в майбутньому – Фредді Мерк’юрі) з Брайяном Меєм та Роджером Тейлором та закінчуючи одним з найпам'ятніших виступів Мерк'юрі в складі Queen - Live Aid, що відбувся 13 липня 1985 року в Лондоні. Тоді стадіон в 72 тисячі глядачів плескав, співав та колихався в унісон. Важко було стримати емоції і навіть сльози, переглядаючи фінал стрічки, де з неймовірною точністю відобразили цей захід на стадіоні «Уемблі».
Важко стримати емоції і навіть сльози
Спостерігаючи злети, проблеми та ніяк не падіння фронтмена, з’являється відчуття браку драматургії. Не знаю, як відреагували фани гурту, та мені, як людині, яка знає поверхнево про QUEEN та самого Мерк’юрі - я не побачив чогось свіжого та таємничого, що б відкрило мені очі на легенду по-новому. Можливо, такого задуму і не було, але хотілося зазирнути «за куліси».
Можливо, через зміну сценаристів та затяжний процес виробництва сюжет був побудований за класичною схемою, відображаючи основні моменти з життя QUEEN та незмінного лідера («Я не лідер гурту, я – соліст», - заявив Фредді на прес-конференції, де в нього вперше стався напад через наркотики). Враховуючи, що усіма процесами керували музиканти QUEEN та за сумісництвом продюсери стрічки Брайян Мей та Роджер Тайлер, думаю, результат той, що й був задуманий, інакше фільм ліг би на полицю або процес зйомок затягнувся на довше.
Висновки
Все одно не може не тішити той факт, що ми живемо в епоху, коли хоч і не можемо потрапити на концерт QUEEN у повному його класичному складі, на світ народжуються такі життєві байопіки, які викликають неймовірні емоції ностальгії, сліз та табун мурах.
Чи забере фільм «Богемна рапсодія» купу «глобусів» та «оскарів», залишається гадати. Та вже точно відомо, що каси перевершать бюджет картини у 52 млн доларів. Інакше як пояснити факт, що в перший прокатний вікенд у Києві мені довелося обійти 5 кінотеатрів, щоб знайти вільні місця не у першому ряді?
Ставлю 8 «галілео-фігаро» із 10.