У Closer черговий маст візіт - фестиваль Am I Jazz? Обіцяють гарно розкачати. У нашому фокусі – гурт DZ’OB, що там виступатиме. Команда з Дніпра відмітилася на багатьох знакових фестах цього року і випустила у жовтні вініл Basement Suite – там є що послухати.
Де: Closer (вул. Нижньоюрківська, 31)
Коли: 17 листопада о 20:00 (фестиваль Am I Jazz 16- 18 листопада)
Мабуть, у кожній родині є невелика або навіть дуже велика колекція старого вінілу. Не пам’ятаєте? Зазирніть у шухляди. Яка музика лишилася у вас на вінілі? О так, рок-музика, яку без жодних ліцензій видавала радянська «Мелодія», джаз (усе той же варіант радянського піратства), якась естрада і… звісно, класика. Класика гучних імен, які кожен, хто одержав бодай середню музичну освіту, мусить знати і ніяковіти – Говориць, Ойстрах, Которович, Мєнухін, Ростропович…
Відновлюється фетиш на вініл
Понастольгували?.. Виринаємо в новому часі і з новою музикою. Гурт DZ’OB із Дніпра у жовтні випустив колекційний вініл свого альбому Basement Suite. І це прекрасна новина для абсолютно усіх музикантів. Чому? Останні кілька років у світі відновлюється навіть не традиція, а фетиш на вініл. Проте різноманіття музики, яка випускається на вінілі сьогодні в українському сегменті, досить обмежена. Саме тому поява альбому Basement Suite – це хороша звістка, значить, асортимент музики навіть у цій ніші значно розширюється. Уявити ще вчора те, що музика – не класична і не власне електронна, яка здатна надавати нову якість техно, хіп-хопу, IDM та класичному авангарду, вийде окремим вінілом, було важко.
Хто ж вони – учасники дніпровського DZ’OBу? Звідки взялися і чому так стрімко увірвалися на фестивальні майданчики України, чи мають вони «моральне право» на закладання нової моди в новій музиці?
На вечірці в старому крематорії будуть D'n'B, noise, techno
Засновниками, ідеологами гурту чи, дозволю собі трохи патетики, формації DZ’OB виступають двоє друзів – Олексій Бадін і Максим Андрух. Обидва намагалися з математичною точністю зрозуміти природу різних музичних стилів і жанрів. Їх рецепт – багато слухати (як розказує Максим Андрух, цей час виглядав приблизно так: «зранку Нірвана, після навчання в гостях у Льоші – Шнітке, Звуки Му і Курьохін, а вдома – суміш Radiohead і Slipknot. Якщо ж пощастить, то вночі (брудний, але задоволений) на черговій андеграундній вечірці в старому крематорії або просто в недобудові будуть D'n'B, noise, techno…»), імпровізувати, експериментувати і втаємничувати у свої наробки родину і сусідів. Мабуть, і родина, і сусіди таємно мріяли про те, що це захоплення швидко мине, адже Олексій навчався на мехматі, а Максим на фізико-технічному. Однак, як і століттями раніше, мрії родини і сусідів розвіялися ж одразу, коли Олексій вступив до консерваторії, а Максим за кілька років пірнув у звукорежисуру і саунддизайн.
Рік 2014 і став вирішальним – формація DZ’OB стала реальною. І до її засновників долучилися музиканти з класичною музичною біографією. Звісно, Олексій Бадін та Максим Андрух керують процесом – створюють музичну канву, розробляють звучання кожного альбому, визначають межу експериментів. Водночас музиканти DZ’OBу фактично винні в тому, що вся музика формації звучить дуже якісно (з відчуттям традиції класичних виконань), претензійно і фахово.
Класики, які не бояться техногенності
Звуки міста, заводів, залізниці… Зачекайте, усе це не надто нове для нової музики. Такими експериментами сповнене все ХХ і ХХІ століття. Шенберг, Шнітке, Штокгаузен, Кейдж… - і цей список можна продовжувати ще дуже довго. Його й намагаються щораз доповнити нові композитори все нових генерацій. Не кожен такий проект витримає іспит часом. Однак є один великий секрет: відсутність штучності. А як же з індастріал темою – вона ж і є штучною в музиці? Так здається лише на перший погляд, засвоєння неприродних штучних звуків як частини атмосфери міста переносять їх на інший рівень. Вони стають частиною симфонії цього міста. Вони стають такою видимою красивою поезією, від якої не здатний відвернути ока. І я абсолютно переконана, що географічні координати міста Дніпра і приналежності до нього музикантів гурту DZ’OB і є тією запорукою нештучності їхньої музики.
Заслужи, щоб ступити на святу сцену філармонії!
І звісно, створювати власну інтерпретацію Шостаковича і Баха, чи писати авангардні авторські сюїти можна лише у випадку, якщо ти професіонал. DZ’OB – це формація фахових музикантів. Олексій Старшинов (фагот), Василь Старшинов (гобой), Сергій Білокінь (кларнет), Ірина Лі (скрипка, альт) – кожен із цих музикантів пройшов непросту дорогу у філармонійних оркестрах (а як інакше – молодому музикантові треба якнайбільше здобути перемог на всеукраїнських і міжнародних виконавських конкурсах, щоб увійти в святая святих – на сцену філармонії), кожен із них є віртуозним інструменталістом. Тому Олексієві та Максимові дуже пощастило – вони знайшли не лише виконавців, а й достойних співучасників проекту.
Повертаючись до інформаційного приводу – вихід вінілу альбому Basement Suite. Платівка вийшла обмеженим накладом, тому фактично уже є колекційною. Де продаватиметься і як – поки питання, але радимо не зволікати, навіть якщо у вас нема програвача. Адже вініл став уже символом меломанії. А колекційний вініл – можете продовжити це речення самі, бо всі ми у світі нових технологій, пришвидшеного часу трішки маркетологи…
Чому я про лукавство? Коли ви вчергове почуєте від учасників DZ’OBу довгу розмову, що вони створюють IDM, не вірте. Гурт своєю музикою замахнувся на дещо інші горизонти – і тут варто не пропустити нові альбоми і уважно стежити за тим, як найближчим часом складатиметься гастрольний графік колективу. Найближчий виступ – у Closer.