Революція крокує країною! Не одна вже, як ви пам'ятаєте, прокрокувала: і червона була, і помаранчева, і... Революція, як інквізитор, забирає життя, калічить долі, ламає принципи. Але вона водночас є шансом щось змінити. Ми прагнемо змін, то ж готові ставити на кін найдорожче. Що у підсумку?
Де: Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)
Коли: 21 листопада о 19:00 – відкриття. Виставка працює до 27 січня 2019
«Танець Пегаса», 2007
А у підсумку – 30 сучасних митців та мистецьких груп з 15 країн (від Європи до ПАР), які мовою мистецтва говоритимуть про події революцій та будуть намагатися проаналізувати їх. Виставка продемонструє, що прагнення свободи, гідного рівня життя, поваги до громадян є ледве не основоположним бажанням людини – майже як інстинкт самозбереження.
На одній історичній події – Революції Гідності в Україні – увага буде сконцентрована особливо, бо це те, що поруч, що найбільш нам знайомо і болісно. Виставка – больовий шок. Виставка – рефлексія. Адже поки ми рефлексуємо – ми прогресуємо, поки прагнемо змін – еволюціонуємо: (р)еволюціонуємо у нашому випадку.
Куратори проекту: Натанія ван Дайк (Нідерланди) та Катерина Філюк (Україна). Остання коротко розповіла Yabl про очікувану подію.
Як виникла ідея виставки?
Ідея народилася з діалогу з моєю співкураторкою Натанією ван Дайк, яка деякий час працювала з країнами Близького Сходу. Там, як відомо, теж відбулося декілька революцій за останні роки, отже, в неї був певний багаж знань щодо цієї теми та велика зацікавленість. З мого боку був, звичайно, досвід української революції. Розмовляючи про це, ми вирішили створити проект, присвячений революційним подіям взагалі, але з фокусом на український Майдан. Спочатку це мала бути публікація, але згодом, спілкуючись із колегами, вирішили розширити проект до повноцінної виставки.
Sendeschluss / «Кінець трансляції V», 2014
За яким принципом залучалися учасники з інших країн?
Обираючи художників, ми не орієнтувалися на країну походження, скоріше просто розглядали роботи і намагалися додати до виставки ті, які не тільки безпосередньо говорили б про революційні події, але були і десь поряд з революцією. Ми маємо роботи не тільки про Майдан, а й про революцію в Румунії, події в Єгипті тощо. Є також роботи більше метафоричні: вони розповідають не про самі події, а про те, в якому стані знаходиться людина, яка раптом стає свідком або учасником таких явищ, як змінюється її світогляд.
Коротко, що собою являє виставка: це інсталяція, документальні відео або щось інше?
Виставку умовно можна поділити на три великих компоненти, про які я вже трохи сказала: це художні роботи про Майдан або про інші революції, роботи, які безпосередньо не стосуються цих подій, але тим чи іншим чином дотичні до цієї тематики, і предмети й артефакти з Майдану, які наразі зберігаються в колекції Музею Революції Гідності. Один з наших художників, Джеймс Беккет, працював із цією колекцію і відібрав з неї 6о важливих на його думку об’єктів для загальної експозиції.
Кому б особливо радили сходити подивитися представлене?
Ми розуміємо, що наша публіка – це люди, перш за все, які були на Майдані чи спостерігали за подіями з екранів телевізорів або ноутбуків. Тому ця виставка, мабуть, складніше за якусь іншу, адже наша аудиторія – люди, які мають власну думку щодо цих подій, мають власний досвід. То ж нам особливо цікаво, щоб саме вони завітали до нас та поділилися ним з нами: для цього в проекті є кілька інтерактивних елементів, які дозволять відвідувачам поділитися власними спогадами – такий елемент зворотного зв’язку, він для нас є дуже важливим.