Ми познайомились під деревом біля червоної доріжки Одеського кінофестивалю. «Женя, ти чого по доріжці не йдеш? Твоє кіно в конкурсі!» «Та я краще тут, це все якось мені не дуже - смокінги-доріжки». Але не пройшло й півроку (в прямому сенсі), Євген Бушмакін роздає інтерв’ю, а кінотусовка вже добре його знає. Недарма ж він «Герой мого часу» (реж. Тоня Ноябрьова).
Такої нетривіальної акторської долі ще пошукати! Технічний виш, потім університет культури - практично виграний в лотерею. Роки тихої буденної праці і раптом - головна роль. А тепер вже українська малеча чекає на новорічну виставу «Викрадена принцеса» (за мотивами мультика). Він - режисер постановки. Все стрімко і вмить. Хто він, загадковий Євген Бушмакін, у герої якого, Жоріку, багато хто впізнав якщо не себе, то свого сусіда?