Фільм, з якого починаються зимові свята (так офіційно його позиціонували творці) – нарешті у широкому прокаті. Цікаво, що саме напередодні прем’єри Україну стало файно-щедро засипати снігом – то ж за святковий настрій кінокоманда відповідала у тісному тандемі з небесною канцелярією. Магія?
Де: кінотеатри України
Коли: з 13 грудня
Потрапити у перший прокатний вікенд на «Пригоди S Миколая» виявилося не так просто. У кінотеатрі, в який пішов Yabl, квитки на денні сеанси були розпродані завчасно, тобто варіант «прийшов-купив-подивився» – виявився б не варіантом (Yabl теж купив завчасно, промоніторивши ситуацію). Режисер фільму – Семен Горов, в головних ролях – Маша Єфросиніна (мама), Пшемислав Ципріанські (тато), Василь Вірастюк (Кабан), Максим Лучак (Артем), Іванна Бородай (Поля).
Думки двох таборів щодо «Пригод» – полярні
Щодо усіх стрічок, в описі яких значиться «сімейна» та «дитяча», зрозумілий вираз «Батьки йдуть – дітей ведуть». І у випадку з «Пригодами S Миколая» потрібно розмежувати рецензію/опис/відгук стосовно дорослих і малечі. Тому що думки цих двох глядацьких таборів щодо «Пригод» – полярні.
Перші (себто дорослі) починають ставити запитання вже з назви: чому S Миколай? Це паралель із Суперменом через літеру S? Якось занадто глибоко та слабо, якщо врахувати, що нікого Миколай у фільмі не рятує і володіє дуже обмеженими суперякостями. Чому Святий Миколай, в честь якого названа стрічка, виступає другорядним героєм, час від часу з’являючись на екрані? Перша скрипка, і сліпому ясно, належить іншим персонажам. І де, власне, пригоди? Усі оказії, що сталися з добрим казковим дідусем – то ДТП з міліціянтами (ой, Police), пограбування Кабаном та спроба викрадення на різдвяній ярмарці, під час якого взагалі незрозуміло що відбувається, зате під трек українського рок-гурту O.Torvald (зажгли!)
O.Torvald
Та й якщо вже повертатися до «перших скрипок», то перелік цікавих, захопливих інцидентів у них - не ширший. Скоріше, дуже дивний. Наприклад, людину може засипати лавина і вона вилізе з-під снігу. Ціла і неушкоджена. В карпатських хатах («сучасне комфортне шале, як у Куршевелі») вона може зустріти здоровенних кошлатих тарантулів. А маленький хлопчик, залишившись сам удома, сам же і віддасть усі сімейні цінності грабіжнику. Ну невже сьогодні є такі наївні діти? Такі, що, ще один приклад, повірять брехням про запрошення на вечірку від Леді Гаги? Це все до того, що дорослим іноді просто тяжко дивитися цей фільм через отаке передавання куті меду. А ще – продакт плейсмент. Напхали, куди можна було напхати. Сподіваємося, хоч добру частину витрат перекрили – не даремно різали око та слух стомленого від реклами сучасного глядача.
Натякнули на романтику між Полею та Орестом
Викликає подиви і сценарій. Натякнули на романтику між Полею та місцевим Робін Гудом Орестом – і що, куди усе розвіялося? Підтвердження чи продовження «здогадок» нема, ця сюжетна лінія не закінчена. Наприкінці фільму – і геть каша: варто було відволіктися на секунду, і вже не розумієш, чого діти, що щедрують, рвуться в хату (Поля починає кликати на допомогу уже після того, як вони переступають поріг), чого усі мчать на ярмарку, видираються на сцену (а їх, виявляється, на ній чекають!) та що за віхола там коїться! Враження, що сценарист і режисер під кінець стрічки стомилися – бац-клац, тримайте доброго Кабана! З якого дива рецидивіст покаявся і виправився – залишається здогадуватися. Та тут на допомогу приходять діти. Вони, як виявилося (із підслуханого Yabl), пояснюють: то ж Артемко, головний герой, дав йому шоколадку. Де той Кабан, який виріс у дитбудинку, їх бачив? От і злість розтанула, а жадоба наживи розвіялася.
Важливо: дітям «Пригоди S Миколая» подобаються. Гарна, яскрава картинка, тема див, добра і зла, жарти, атмосфера нового року та Різдва. Сміються навіть з того, як модна мама у модному взутті на підборах тупцяє у сніг. З кумедних поплічників Кабана та уроку української мови від Артема теж регочуть, як і з падіння лакшері-халабуди Поліни, яку вона видає подругам в інтернеті за дорогий ресторан в Аспені. В цілому месседжі фільму (добро перемагає зло, дива трапляються, сім’я повинна бути міцною та дружньою) для них зчитувані, зрозумілі. Підліткам кіно вже не підходить (вікова планка від Yabl – 12 років, старшим не зайде) – почнуть коментувати на кшталт «Такого не буває».
12 років, старшим не зайде
Окремим акторам – окрема дяка: Василю Вірастюку за харизму, Григорію Боковенко (святий Миколай) за ідеальну «схожість» з уявним образом святого Миколая та випромінювану доброту, Віталію Ажнову за суперовий образ Ржавого (бандит-невдаха) і хлопчику, який зіграв Ореста, за щирість та органічність. Окремим рядком – робота художника по костюмам. Тут вам працював не абихто, а Олеся Патока (хто в темі, той зрозуміє). Вбрані всі гарно та сучасно. Не завжди доречно, але гарно.
І дорослі, і діти оцінять карпатські краєвиди – «яка ж краса!» Хоч іноді та краса і не карпатська, оскільки трапляються відео-вставки інших гір. Але якщо набридне сидіти у великому місті (а не тому, що когось «з роботи виперли»), чому б не помчати туди усією сім’єю на канікули?