Один із найамбітніших кінопроектів останніх років, 700-годинний байопік «Дау» від режисера Іллі Хржановського, нарешті представлять широкій публіці. Показ картини почнеться в Парижі 24 січня і буде йти без зупинки, 24 години на добу, аж до 17 лютого.
Презентацію фільму перетворять на масштабний арт-проект, який пройде в театрі Шатле і театрі де ла Вілль. Їх об'єднають спеціальним мостом, а інтер'єри перероблять під сталінську епоху. Відвідувачам доведеться заздалегідь купувати білети-«візи», що діють протягом 6 годин (€ 35), цілу добу (€ 75) або необмежений період часу (€ 150).
Перед цим учасники інсталяції пройдуть особистісне опитування, на основі якого організатори створять психометричний профіль кожного відвідувача. Потім його вмонтують в «візу» і видадуть гостям персональні смартфони, які слугуватимуть гідами й пристроями для спостереження.
За музичне оформлення відповідають Брайан Іно і Роберт Дель Ная з Massive Attack, який написав інтерактивний додаток, що створює індивідуальні саундтреки до фільму для кожного глядача. Виконавець головної ролі в «Дау», диригент Теодор Курентзіс, виступить наживо разом зі своїм оркестром musicAeterna.
В інсталяції також візьмуть участь католицькі і православні священики, рабини, представники мусульманського духовенства, тибетські буддисти, лідери сикхські громади, теологи, філософи, шамани, художники і соціальні працівники.
Персонажів російськомовної картини у французькому дубляжі озвучили Жерар Депардьє, Ізабель Юппер, Ізабель Аджані, Віллем Дефо, Моніка Белуччі, Фанні Ардан і інші актори.
Схожі івенти організатори планують провести в квітні в Лондоні і Берліні. Згодом повна 700-годинна версія фільму буде доступна на онлайн-платформі Dau Digital.
Автором сценарію «Дау», присвяченого біографії радянського фізика Льва Ландау (Курентзіс), виступив відомий письменник Володимир Сорокін. Події розгортаються в період з 1935-го по 1968-й роки.
Зйомки картини стартували в Харкові в 2008-му і проходили протягом 3 Років на території спеціально вибудуваного «парку радянського періоду». Режисер намагався стерти межу між виробництвом фільму та реальним життям, змушуючи непрофесійних акторів цілодобово жити в декораціях, а також одягатися, працювати і вести себе строго відповідно до епохи.
Сценарій фільму заснований на мемуарах Конкордії Тірентівни Дробанцева, дружини Льва Ландау, опублікованих в 1999 році у вигляді книги «Академік Ландау: Як ми жили». За словами Іллі Хржановського, крім мемуарів вдови в сценарій лягли факти, отримані ним в результаті роботи з архівними документами. «Мені б хотілося побудувати фільм за принципом «Расемон»: погляд на одну особу з різних точок зору», - говорив Хржановський. У травні 2006 року на Міжнародному кінофестивалі в Каннах проект фільму потрапив в число 17 найбільш перспективних світових проектів в офіційній програмі «Ательє режисерів». На зйомки та постпродакшн команда фільму витратила майже 10 років.