Підлога, що радіє та сяє, напнуті вітрила замість чоловічого прутня (хоча й без прутня не обійшлося), розкішниця замість піхви, екстаз ропухи та вишнева зефірка як множинний оргазм. Ні, ми не обдовбалися - ми цитуємо сучасних українських письменників.
Журі премії «Золотий хрін» назвало найгіршу сцену сексу в сучасній українській літературі за 2018 рік. Серед восьми номінантів повним лузером була визнана Люко Дашвар за опис постільної сцени в романі «Ініціація». Yabl зібрав уривки з романів та оповідань, які, можливо, назавжди відіб’ють у вас бажання. Бажання займатися сексом чи читати сучукрліт – то вже у кого як вийде. Цитату переможниці, звичайно, лишили наостанок.
Сергій Мартинюк, «Капітан Смуток»
Лідер «Фіолету» вирішив, що кращий евфемізм для члена – «вітрила». Це могло б бути романтично. Але, Сергію, часи мечів, кинджалів та інших фалічних символів лишилися десь у 90-х.
«Рука ковзнула нижче, не без зусиль прорвалась за пояс — і мої вітрила гранично напнулись: довгі, гріхопам’ятні роки в бухті очікування віщували надто поспішний вихід у море бажаного».
Дмитро Білий, «Кабінет доктора Калігуси»
Дмитро Білий відзначився тим, що його героїня чомусь носить трусики на бретельках.
«...його пальці забираються під її бікіні, грайливі мотузочки бретельок на ліфчику й трусиках утрачають силу до опору, як, утім, і вся вона...».
Андрій Цаплієнко, «Стіна»
Цаплієнко, здається, в дитинстві мріяв стати піротехніком. Мрію покинув, але любов до феєрверків та вогняних куль лишилися.
«Я проривався вперед і вгору, рахуючи її феєрверки. Вони розсипалися і дражнили мене. До тієї миті, поки з мене врешті не вилетіла вогненна куля. Вона досягла центру хмарності і, з'єднавшись із пульсуючою іскрою, щасливо вибухнула переможним салютом».
Христя Венгринюк, «Кістка риби»
Письменниця виконала освітню місію і ще раз (раптом ти не чув цього раніше) донесла, що у піхві нема кісток.
«...я терпіла й шепотіла йому, що там немає кісток і що воно, якщо б він того хотів, може ділитися надвоє чи натроє, і так щороку, не щохвилини, як робив Господь, але щороку. ...Він почав ридати, не відходячи від мене й не встаючи з колін, а я гладила його тисячолітню голову й думала, що тут справді забагато риби, мені вже від неї трохи млосно на язику й між стегнами, які вмивалися й вмивалися його гарячими слізьми, наче спермою».
Петро Крижановський, «Педофіл»
Як виявилося, Крижановський дуже любить солодке. Як ще можна пояснити те, що зефір в нього асоціюється з оргазмом?
«Две идеальные частички пазла совершенно безупречно сошлись, рассыпавшись на миллион кусочков, каждый из которых обдувался теплым нежным морским ветром, после чего был помещен внутрь вишневой зефирки».
Олександр Денисенко, «Тарас. Повернення»
Задоволення від сексу отримують не тільки люди та свині. От жабам, на думку Денисенко, близька любов до самовдоволення. Жабі з твору письменника хтось (наприклад, моя викладачка української літератури) міг би позаздрити - вона отримала задоволення на лобі в кобзаря.
«Щось шерехнуло, і на лоба чоловікові, що спав під запилюженою вербою, вискочила холодна жаба. Від задоволення, що всілася на теплому, ропуха заплющила очі й заніміла».
Юрій Винничук, «Сестри крові»
«Корміліца» вже давно забута. За версією живого українського класика жіночу піхву треба називати «розкішниця».
«Вона усміхнулася до мене, а її нога проникла поміж мої ноги й притулилася до розкішниці та стала перебирати пальчиками. Ну, що ж, якщо має відбутися така забава, я готова. Я випростала свою ногу й теж торкнулася її розкішниці, але не намацала там волосся, а лише чисте виголене тіло».
Люко Дашвар, «Ініціація»
Якщо чесно, ми знаємо, що Дашвар може краще. Чого тільки коштує історія про підлітків, які в першому романі письменниці «Село не люди» колють собі в статеві органи віск, та 13-річна Катерина, яка робить мінети в кущах.
«...Підлога — за постіль: до такого блиску вичистили її власними тілами — раділа й сяяла. Вікна — броня: рекламу можна знімати про такі вікна. Подвійний склопакет, абсолютна звукоізоляція, і то таки правда: вже як Тася стогнала під Перегудою, а знадвору того ніхто не почув. І хоч Павло впорався швидше, ніж сподівався, та не відкинувся на спину, як зазвичай, не закурив, аби насолодитися розслабленням, яке завжди відчував після сексу, — притулився до розпеченої Тасі: набратися від неї сили, відчути здатність підкорити жінку ще раз. Ще!»
До речі, минулого року премію «Золотий хрін» отримав Любко Дереш за роман «Спустошення». Тоді письменник зумів додати у сцену сексу кабана в пошуках трюфелів, шматки свинини та запах цибулі.