Спортивні драми легко можна порівняти із новорічними салатами на столі: із року в рік одне й те саме. Когось вже б знудило від такої одноманітності, але тільки не нас . Ми продовжуємо їх з радістю коштувати, бо, хоч смак вже до болі знайомий, але все ще досконалий, як і у дитинстві.
Де: кінотеатри України
Коли: з 24 січня
Ми всі безліч разів дивилися кожну частину про Роккі, де раз за разом відтворювався один й той самий сюжет. Цілком логічно було б припустити, що новий фільм «Крід II: спадок Роккі» усі проігнорують, бо, скільки можна вже? Але ні, вкотре ми дивимось кіно по типовому шаблону боксерської драми і все ще переживаємо за героя до останньої хвилини.
Фото: kinoafisha.ua
Головна проблема картини: конфлікт
Ми бачимо Адоніса Кріда через декілька років після подій першого фільму. Він стає чемпіоном світу у важкій вазі. Роккі Бальбоа, як і раніше, його тренер. Тим часом до Америки приїжджає Іван Драго (якого всі можуть пам’ятати із четвертої частини про Роккі) зі своїм сином. Іван бажає помсти через те, що після своєї поразки він став вигнанцем у Росії. Тепер син росіянина мусить битися за чемпіонство із Адонісом Крідом. Паралельно цьому герой дізнається, що скоро стане батьком.
Фото: kinoafisha.ua
В чому плюс другої частини «Кріда» - вона ідеально скомпоноває між собою спортивну драму та сімейно-романтичну. Іншими словами, на цей фільм можна піти як хлопцям, так і дівчатам. Причому фільм комбінує ці лінії настільки вдало, що ти не встигаєш почати нудьгувати навіть. Як тільки тобі здається, що перебір із боксом – нас на певний час перекидають на лінію кохання та сімейного життя головного героя. А потім, через певний час – знову бокс. Прописана лінія з вагітністю не чим не гірша, ніж лінія протистояння Драго і Кріда, місцями навіть краща.
Фото: kinoafisha.ua
У цьому, мабуть, головна проблема картини: конфлікт Івана Драго і його жага помсти виглядає трохи притягнутою за вуха. Як на мене, великою помилкою було робити зв’язок між новим фільмом та самою поганою частиною про Роккі, де російські стереотипи американців вбивали будь-яку адекватність історії. Але, якщо у дев’яностих роках ці стереотипи сприймались нормально, то зараз вони нічого окрім сміху не викликають. Не знаю як вам, а мені складно повірити в історію, де боксера вигнали із країни через поразку у поєдинку. Я вже мовчу, що Україна і Росія у стрічці показана так, наче в нас все ще 70ті роки минулого віку. Звісно, автори стрічки зробили все можливе, щоб надати Івану Драго людяності та глибини, але це все ще доволі стереотипний герой із не менш стереотипної держави. Люди, камон, 21 вік на дворі, вже можна якось дізнатися про життя в країнах СНД.
Люди, камон, 21 вік на дворі
В іншому кіно зроблено досить якісно, з точки зору розкриття героїв. Той самий Крід весь фільм веде боротьбу з самим собою перш за все. Його мучить вибір між власними амбіціями та сімейним життям, він хвилюється за стан своєї дитини, яка може народитися без слуху, він боїться вийти на ринг після однієї із поразок – це все робить персонажа багатогранним. Адоніс – не просто функція із стандартним набором емоцій, він жива людина зі своїми слабкостями та негараздами. Це дозволяє глядачу за нього переживати так, наче за себе. А від цього залежить, наскільки сильно і уважно ми у фіналі будемо спостерігати за боксерським поєдинком героя. А тут, скажу, все знято і змонтовано, що важко відрізнити акторський бокс від справжнього.
Фото: kinoafisha.ua
Майкл Б. Джордан грає великий спектр емоцій протягом двох годин, роблячи це доволі переконливо. Глядач може чітко розгледіти перехід між амбіційної дитини зі своїми страхами до справжнього чоловіка, що розуміє для чого і що він робить. В цьому друга частина навіть виграє у першої. Про Сталлоне у ролі Роккі вже багато не сказати. Грає добре, але це вже більш другорядний герой, який, як раз таки, відіграє більше функцію тренера. Хоча, його драма самотності на сльозу пробиває досить непогано.
Вам гарантований естетичний оргазм
Окрема заслуга цього фільму в його операторській роботі. Кліпова зйомка багатьох моментів просто неперевершена. Вам гарантований естетичний оргазм на фінальних моментах тренування у пустелі. Вже заради них варто подивитися це кіно на великому екрані.
Висновок:
Чогось нового у «Крід II: спадок Роккі» ви може і не побачите, але це аж ніяк не вплине на ваше емоційне сприйняття. Бо, як сказав Джордж Лукас: «Кліше стали кліше тільки тому, що вони працюють». Але спочатку подивіться «Зелену книгу», вона на цьому тижні фаворит!