Здавна відомо, що музика – це прекрасна терапія. Й не лише в переносному сенсі. Столична лаунж-поп виконавиця Марі Чеба береться довести, що «правильні» музичні вібрації можуть позитивно впливати на людей на фізичному рівні. І оскільки Марі – на «ти» з практикою йоги і здоровим способом життя – до неї варто прислухатись.
Цього тижня Марі презентує в Києві нову музичну програму, створену з урахуванням властивостей «тригерного» вокалу і впливу тонких матерій музики на людину-слухача. Програма – вперше в кар’єрі виконавиці – напівакустична, на перетині електроніки і живого звучання. Напередодні концерту учасники проекту Марі Чеба та Михайло Вовк розкрили нам подробиці концепту.
Коли: 24 лютого о 19:30
Де: «Ритми життя» (БЦ «Каньон», вул. Ярославська, 56а)
Вартість: 300 грн. Квитки тут
-----------------------
Ви починали як електронний проект. Що спонукало вас звернутись до акустичного формату?
Марі Чеба: Моєму проекту Mari Cheba майже 5 років. Ми активно експериментували з електронікою, а потім з’явилась ідея зробити щось в акустичному форматі. Півтора року тому ми спробували працювати з Михайлом Вовком – просто заради цікавості. І зрештою ця програма вийшла на перший план. Тому що виявилось, що енергетично мені це дуже близьке – і навіть вокал став розкриватися по-іншому. В акустиці більше можливості розкритися, більше простору для експериментів.
Я також пов’язую цю програму зі своїм особистісним розвитком, тому що зараз для мене на перший план вийшла тема йоги, медитації, гармонії, цілісності. А натуральні звуки допомагають нам розкритися і краще пізнати себе.
Є теорія про те, що звучання старовинних народних інструментів має великий вплив і на сучасну людину – це відбувається на генетичному рівні.
Марі Чеба: Так, ці звуки мають певний вплив на наш мозок. У нас буде використовуватись низка старовинних інструментів. Вони звучать ніби з глибини віків, тому в нас вмикаються зовсім інші зони мозку. Проте головним інструментом все ж таки залишається голос.
Нещодавно ми познайомилися з вченим із Білорусі Андрієм Соколом. І він вказав на те, що вокал в проекті Mari Cheba є тригерним. Тригерність вокалу може бути як позитивною, так і негативною. В мене вона позитивна й викликає певні приємні емоції. Та жіночність та ніжність тембру, які я вибудовувала як основне звучання, асоціюється з приємними дитячими спогадами, голосом матері, спокоєм, умиротворенням.
Михайло Вовк: Звукотерапія – це ціла методика, яка заснована на зціленні людини на багатьох рівнях. Психологічному, емоційному, тілесному. Звукотерапія дозволяє загоювати психологічні травми. Тому що «терапевтичні» інструменти мають безліч обертонів, які занурюють людину в альфа-ритми мозку, в стан напівмедитації і напівсну, в якому можна розвантажитись від проблем.
Які «терапевтичні» інструменти ви використовуєте в своїй програмі?
Марі Чеба: Це гуслі, кобза, дайва, кахон та інші. Всі – ручної роботи. Деякі моделі створені чи вдосконалені Михайлом Вовком.
Михайло Вовк: Я можу навести приклад терапевтичного ефекту від гуслей. Це старовинний струнний інструмент, відомий на території слов’янських країн, зокрема й Київської Русі. І це незаслужено забутий інструмент, тому що він занурює людину в стан споглядання і роздумів. Гуслі розслабляють і наповнюють мудрістю тих, хто їх слухає.
На гуслях грав Садко і занурювався в царину «морського царя» - це такий психологічний стан людини, коли ти можеш заглибитись в себе, знайти своїх внутрішніх «тараканів» і заколисати їх музикою. Таким чином зробити своє життя кращим.
Я раніше ніколи не чула про локацію, де ви презентуватимете свою програму.
Марі Чеба: Це новий простір «Ритми життя» на Подолі – від творців центра «Новий вік» та вегетаріанського ресторану «Імбир». Це наші однодумці. А сольник ми як раз хотіли зробити з друзями, з близькими за духом людьми. Ми співпадаємо в цінностях і баченні картини світу.
А що з електронним форматом Mari Cheba? Чи ви остаточно перемкнулися на акустику?
Марі Чеба: Ми не закриваємо свій електронний формат, а навпаки – розширюємось. Для мене це певний ріст, нові методи, новий досвід для всіх нас. Працюючи з такими музикантами як Міша Вовк, Айола, Діма Матюхін, котрі грають на старовинних інструментах, я навчилась багато чому новому. Їхня музика збагачує. Вона дає зрозуміти, що ми маємо бути відповідальними як музиканти за той досвід, який переживає наш слухач.
Я би порівняла нашу музику в цьому проекті з простою поживною їжею. Ми люди сучасні, ходимо по ресторанам японської, індонезійської, італійською кухні, а потім в певний момент розуміємо, що хочемо просто молока, хліба і звичної їжі. Ми хочемо наїстися, насититися. І це насичення відбувається за рахунок звичних в нашому середовищі звуків.
Мені би хотілося, щоб цей проект дав можливість людям відпочити, зарядитися, знайти себе і повернутись до своїх витоків. Всіх запрошуєм приєднатися до нашої приємної компанії в приємному місті.