Як там люди кажуть? «Оскар» вже не той»? А давайте пригадаємо, коли він був тим? На моїй пам‘яті, з того самого часу, як я став цікавитись світом кіно, люди завжди невдоволені через головну кінопремію світу.
Рік тому всі скаржились на те, що «Три білборди на кордоні...» не стали головним фільмом року, а замість нього статуетку отримала доволі непогана казка Гільєрмо Дель Торо «Форма Води».
Два роки тому був скандал із «Місячним сяйвом» та «ЛаЛа Ленд», коли старенький актор переплутав конверти. Люди через це чомусь почали ненавидіти стрічку Баррі Дженксінса, хоча вона, на мій погляд, дуже талановито зроблена.
Три роки тому були невдоволені чорношкірі на чолі із Уілл Смітом через те, що мало афроамериканських акторів номіновано на «Оскар».
У 2010 ще людям не дуже сильно сподобався фільм «Приборкувач бурі», який переміг.
Дікапріо бідний змучився отримувати цю премію, бо йому вже якось було незручно людям в очі дивитись. А люди все чекали і чекали, ну коли Лео отримає. Чекали навіть більше, ніж сам ДіКапріо. А як він вже нарешті переміг, то людям стало не так цікаво спостерігати за премією і її долею.
Я вже мовчу про постійну критику в бік ведучих, то Сет Макфарлейн занадто вульгарний, то Джеймс Франко нудний. І після кожної церемонії люди кажуть одне й те саме: «Оскар» вмер, з наступного року я його не дивлюся!». Чого приховувати, і від мене не раз пролинала подібна фраза, коли я був розлючений через рішення академіків. Але це все крайнощі. Варто просто визнати, що кожного року на церемоніях є як позитивні моменти, так і погані.
Та все що було до 2019 року – це незначні дрібниці на фоні з тим, що цьогорічна церемонія нам вже показала та ще покаже під час нагородження. Все почалося зі скандалу із актором і коміком Кевін Гартом. Він мав бути ведучим церемонії, але організатори у нього в твіттері знайшли старі гострі жарти на тему гомосексуалізму. А як ми всі з вами знаємо ще з часів Джеймса Ганна, чорні жарти у твіттері – це смертний голлівудський гріх, за який тебе можуть скинути з Олімпу, незважаючи на те, наскільки ти талановитий. Тому, Кевіна Гарта позбавили можливості вести церемонію. Потім організатори намагалися знайти альтернативний варіант за короткий час, але пошуки були марними. Кевіну Гарту знову запропонували стати ведучим, та на цей раз він вже сам відмовився вести «Оскар». У результаті було вирішено зробити церемонію без ведучого взагалі. Це доволі дивний крок, але подивимось, може людям так сподобається більше.
З номінантами також не все просто. Великим питанням для всіх стала «Чорна Пантера», яка несподівано опинилась серед кращих фільмів року. Нема питань, коли високобюджетні блокбастери змагаються із авторським кіно за «Оскар». Всі ми пам’ятаємо «Шаленого Макса», «Аватар» та «Володаря Перснів», який навіть отримав 11 нагород. Проблема у наступному: у 2018 році серед блокбастерів були представники набагато сильніші за «Чорну Пантеру». Далеко ходити не потрібно, навіть у MARVEL останні «Месники» вразили куди сильніше і тем для роздумів разом із драмою дали більше. Але їх серед номінантів нема, а ось «Чорну Пантеру», будь-ласка. Зробимо вигляд, що ми не знаємо причини такого рішення.
Далі, особисто для мене, стала неприємною несподіванкою «Богемна Рапсодія». Річ у тім, якщо відкинути усю любов до Фредді Меркурі та Queen, то «Богемна Рапсодія» доволі прісне і погано написане кіно, в якому сценарій нагадує більше статтю на Вікіпедії, а не драматургічний художній твір. Так, є пісні, є непоганий Рамі Малік, все це гарно знято, але за яскравою обкладинкою нічого більше. І так, я також виріс на музиці цього гурту, тому мені було досить сумно побачити саме таке кіно про Фредді. Я можу зрозуміти, чому ця стрічка подобається багатьом, але для мене загадка її номінація на «Оскар» професійними кіноакадеміками.
У цей самий час поза бортом залишається фільм Шазелла «Перша людина» із Гослінгом на головній ролі, який заслуговує цього набагато більше.
З іншого боку, церемонія 2019 року подарувала нам декілька цікавих і несподіваних сюрпризів. Вперше фільм на іноземній мові у списках кращого фільму року. Кажу я про «Рома» Альфонсо Куарона. Окрім того, кіно не йшло у широкому прокаті, а його одразу було завантажено на Netflix. А це великий крок уперед для стрімінгової платформи. Кіно все більше стає незалежним від прокату та кінотеатрів, а номінація на «Оскар» лише підкріплює цей факт. Куарон може здобути велику кількість статуеток. Я ще фільм не бачив, але у його якості впевнений і обов’язково подивлюсь до самої церемонії.
Непогано вистрелив Бредлі Купер зі своїм режисерським дебютом «Народження зірки», де він також разом із Леді Гагою зіграли головні ролі. Якщо ви дивились це кіно, то впевнений, пісня Shallow ще довго потім грала у вашому музичному програвачі. Саме кіно можна назвати цілком сильною музичною драмою з гарним психологічним конфліктом головних героїв, у який віриш і який змушує плакати під кінець. Якщо ви ще не бачили, то йдіть швидко виправляти цей недолік!
Одразу дві картини на тему расової сегрегації виявились не дешевою спекуляцією пригніченими афроамериканцями, а досить крутими авторськими комедіями. «Зелена книга» та «Чорний кланівець» говорять на важливі теми у доволі легкій та кумедній формі, при цьому не забуваючи донести до глядача серйозну і не зовсім кумедну думку.
Одним з моїх власних фаворитів стала… ні, не «Фаворитка». Хоча кіно Лантімоса також сміливе і круто зроблено, а це додає бал довіри до церемонії. Але я кажу про «Владу». Це один з найкращих представників кінематографу за 2018 рік. Тут і грамотна режисура зі сценарієм, неповторний акторський перформанс Крістіана Бейла і його набраної для ролі ваги та насичений інформативністю політичний матеріал про систему США на початку 21 сторіччя.
Мультфільми здивували не менше. У всіх є великі сподівання на перемогу анімаційної версії «Людини павука». І так, це абсолютно новаторський та несхожий ні на що проект, за який я так само вболіваю. Та, окрім павучка ми також маємо шедевр від Уеса Андерсона «Острів собак», довгоочікуване продовження піксарівської «Суперсімейки» та аніме роботу «Мірай із майбутнього». Всі ці мульти варті свої номінації, тому бажаємо успіху будь-якому з переможців.
Серед акторів чоловіків можу лише припустити, що перемогу отримає або Крістіан Бейл, або Вігго Мортенсен за головну роль. Обидва цього заслуговують. За роль другого плану, сподіваюсь, Махершала Алі.
Серед жінок буде цікаво, якщо статуетку забере Меліса Маккарті після довгого амплуа комедійної актриси, але скоріш за все її отримає або Гленн Клоуз, або Олівія Колманн. А роль другого плану мусить здобути Емі Адамс після стількох років номінацій.
Серед номінантів за кращий іноземний фільм є два стовідсоткові лідери: вищезгаданий «Рома» та «Холодна війна» Павла Павліковського і скоріш за все хтось із них стане переможцем.
Залишається дочекатися довгоочікуваної ночі з 24 на 25 лютого, заварити багато кави, знайти зручний прямий ефір з церемонії та вболівати за своє улюблене кіно, або хоча б за те, яке просто сподобалось. Все одно на наступний ранок усі будуть сперечатися і знову казати, що «Оскар» вже не той.
