«Ми відійшли від шай-попу і врешті маєм нагоду подивитись людям в обличчя»
Гурт з Кам’янця-Подільського ZAPASKA за кордоном знають чи не краще, ніж в Україні. Павло Нечитайло і Яна Шпачинська грають музику європейську за оформленням і українську за сутністю – меланхолійну фольктроніку з використанням лупів, процесорів і безлічі цікавих інструментів. І з текстами на вірші українських поетів.
За десять років неквапливої кар’єри гурт випустив два повноформатні альбоми, останній з яких – «Pomalu» був названий найкращим «пострадянським» релізом 2016 року британським музичним сайтом Overblown Webzine. А кліп на одну з пісень – «Запитайся» - отримав нагороду міжнародного фестивалю анімації Anibar Animation Festival.
Напередодні сольного концерту в Києві Yabl поцікавився в Павла і Яни, чим живе ZAPASKA сьогодні і які сюрпризи готує своїм прихильникам.
Коли: 15 березня о 19:30
Де: Mezzanine (вул. Нижньоюрківська, 31)
Вартість: 300 грн.
Квитки тут
- Востаннє до цього ви грали в Києві десь рік тому. Що змінилося в житті гурту за цей час?
Павло: Так, востаннє ми приїжджали до Києва минулого року. З того часу дещо змінились життєві обставини, але ми як і раніше записуємо музику і виступаємо. Привеземо до Києва більш викристалізувану і менш хаотичну програму. Презентуємо нові треки, які окреслюють нові напрямки в нашій творчості.
- Судячи з інтервалів між попередніми альбомами, цього року в ZAPASKA має вийти щось новеньке?
Яна: Так, ми будемо випускати нові записи. Це будуть сингли. Бо як показує практика, люди слухають альбоми вибірково, і більше сенсу в тому, щоб випускати пісні окремо. До речі, вже зовсім скоро вийде новий сингл під назвою «Міцний, веселий і добрий» - слідкуйте за соцмережами.
- Колись ви визначили свій стиль як «shy pop». Досі притримуєтесь цієї версії?
Павло: Це було в ті часи, коли в нас було багато «пєдалєк» і ми дивились вниз, щоб не переплутати їх. Зараз ми відійшли від цієї концепції і врешті маєм нагоду подивитись людям в обличчя (сміється). Навіть ті інструменти і процесори, які раніше лежали на підлозі, ми прибрали, щоби було більше візуального контакту з публікою. Тому зараз це навряд чи вже «shy pop».
У сучасної ZAPASKA три магістральні напрями. Один близький до фольктроніки, до скандинавської поп-хвилі – такі сумні й мелодійні пісні. Другий – це бадьорі синтезаторні клавіші, 8-битна стилістика. А третій можна описати як «українська нео-романтика під «Ямаху». Але вже не в ритмі польки, а з тяжінням до сучасної електронної музики.
- Яку літературу, які художні твори має знати меломан, щоб найповніше сприймати і розуміти творчість ZAPASKA?
Павло: Українську поезію 20 сторіччя. І взагалі має розбиратись у процесах, які відбувались в світовій літературі в середині минулого сторіччя. Бути обізнаним в тому, що відбувалось в американській літературі. Зокрема в творчості бітників, які мали вплив на наших українських шестидесятників – і загалом на світовий літературний процес.
Якщо конкретно – в нас є пісні на вірші Миколи Бажана і Володимира Самійленка. А в одному з треків є цитати з Тупака Шакура. Тобто й бітниками справа не обмежується.
- Чи вплинув успіх кліпу «Запитайся» на впізнаваність гурту за кордоном?
Яна: Ми якось не помітили того. Скоріше це був гарний резонанс для українського інфопростору. На момент виходу «Запитайся» ми якраз осіли вдома і менше стали концертувати за кордоном. Трохи змінили пріоритети – нас захватили садово-огородні роботи (сміється). Але класно, що ми отримуєм коментарі з різних куточків світу про нашу музику. Навіть не виходячи з дому.