Кіновсесвіт Marvel, скільки ми з тобою всього пережили? Ми бачили перші кроки Залізної людини, Капітана Америки, Тора та звикали до декількох Халків. Ми спостерігали за тим, як вони об’єдналися та захищали Нью-Йорк від Локі та прибульців. Потім починали з’являтися нові герої, горизонти та можливості глядача побувати в усіх найпотаємніших закутках всесвіту. Ми познайомились із Вартовими галактики. Дізналися, що батьком людини може бути ціла планета. Доктор Стрендж показав нам інші виміри та невідомі простори, змінював час та хід подій. Людина-мураха подорожувала у квантовому світі, який взагалі не підвладний нашому розумінню. Кчала працював над тим, щоб його країна Ваканда жила та процвітала у мирі та злагоді. А Пітер Паркер в цей час навчався у школі та непомітно для всіх захищав свій район від бандитів та грабіжників. Це були дивовижні 10 років, які я запам’ятаю на все життя, адже ці фільми магічним чином кожен раз повертали мене в дитинство при перегляді та змушували забути про повсякденні проблеми реальності. Але всі ці 10 років наближали нас до одного фільму, який мусив поставити крапку в цілій епосі: «Месники: завершення».
Рік тому, коли люди подивились «Месники: війна нескінченості» у нас відвисла щелепа, адже половину героїв просто не стало за декілька секунд. Танос виконав свій план та відправився на далеку планету зустрічати світанок якоїсь там зірки. Цей фільм змусив всіх мовчки виходити із кінозали одразу після завершення, бо всі були шоковані, ніхто не міг підібрати потрібних слів. Було цікаве лише одне: як цю ситуацію виправлять у наступній частині. І ось, рік пройшов, а Месники в останнє збираються разом задля помсти та порятунку світу.
Казати щось про сюжет я буду дуже обережно, адже спойлери тут починаються майже з перших хвилин фільму. Кінокомпанія Disney в цьому сенсі попрацювали дуже добре: вони зробили все можливе, щоб через рекламну кампанію стрічки ми взагалі нічого не зрозуміли та не побачили. Жоден трейлер не розкрив карт хоча б трішечки. Звісно, були якісь моменти, про які всі знали заздалегідь, наприклад, що героям доведеться подорожувати у часі та збирати 6 каменів нескінченості у минулому паралельних світів. Але, в будь-якому випадку, навіть припустити, як воно все буде виглядати було досить важко.
А оскільки я не зможу поговорити про сюжет, то хвалити мені доведеться повітря. Іншими словами, предметно щось сказати про стрічку не вдасться. «Месники: завершення» мають свої мінуси і якщо хоч трохи цікавитись наукою та читати літературу про подорожі в часі, то можна помітити низку помилок, яких припустилися автори при створенні. Але у випадку з конкретним фільмом дрібні нелогічності та дурниці аж ніяк не заважають сприймати події на екрані з великим, можливо трохи навіть фанатичним, задоволенням.
Без перебільшень можна сказати, що «Месники: завершення» - «Володар перстнів: повернення Короля» для нового покоління. Принаймні, фільм нічим не поступається у масштабності й так само дражнить глядачів великою кількістю фінальних сцен.
Що особливо подобається, так це відсилання до старих частин. І майже всі вони тим, чи іншим чином впливають на сюжет, а не просто існують у кадрі заради фанатських втіх.
Багатьох героїв нам або краще розкриють, або покажуть з неочікуваної, іншої сторони. Тоні Старк все більше і більше набуває людських слабкостей та страхів. Він сумнівається, боїться та не знає, яке його рішення буде правильним, а яке помилковим. Всіх приємно здивують нові втілення Халка та Тора, а Соколине око стане мстивим Роніном. Та, найприкольніше у сюжеті те, що його ключовою фігурою стає Людина-мураха, бо її до цього ніхто не сприймав якось серйозно. Якщо ви пам’ятаєте другу частину про Скотта Ленга, то маєте пам’ятати і те, що він застряг у квантовому вимірі. У нових «Месниках» він вибирається з нього та пропонує героям через цей квантовий вимір відправитись у минуле.
Епічність фінальної битви знову ж таки можна порівняти з війною між орками та людьми під стінами Гондора у третій частині вищезгаданого фільму. Є, до речі, одна крута феміністична сцена, яка викликала у залі суспільний захват, де всі супергероїні взаємодіють разом.
Окрім декількох маленьких сюжетних дір, хочеться також відмітити той нюанс, що всі колись повішені на стіну рушниці у старих фільмах вистрілюють саме у фінальній частині. Ти починаєш розуміти, наскільки ретельно та детально кіностудія все прописувала протягом стількох років. Так, можливо ці фільми комусь здаються дурними та дитячими, але насправді написати такої якості сценарій неймовірно важко і потрібно бути дуже розумним, щоб все це поєднати.
Не дивлячись на свою розважальну функцію, нові «Месники» можуть похизуватися філософією та парою-трійкою тем для роздумів, які залишаються в твоїй голові після перегляду фільму. Варто зазначити: не все, що подається у картині в комедійному контексті є насамперед таким. Іноді за жартами Месники ховають важливі речі. Як я зазначив раніше, Тор став доволі незвичним для нас та місцями нагадував більше героя із якогось пародійного «Дедпулу», але за цим стоїть щось сильніше. Персонаж Халка говорить про необхідність приймати себе, а не тікати від своєї сутності. Тоні Старк навчає відповідальності, яка може бути іноді вища за власні бажання. В кожному герої можна знайти якусь життєву істину для себе. Це змушує тебе переживати за них, а не просто насолоджуватись гарними ефектами та екшеном.
Не думаю, що рецензія потрібна, аби змусити вас подивитись фільм на великих екранах. Ви в будь-якому випадку на нього підете. Картина є своєрідним прощанням зі старими героями і від цього стає поневолі сумно. Ми росли і дорослішали разом із ними, а тепер залишаємось самі. Так, будуть нові персонажі, продовжуються пригоди Вартових Галактики, Людини-павука та багатьох інших, але загального збору ми найближчим часом вже не побачимо, адже фільм носить назву «Месники: завершення».