Фільм південно-корейського режисера Пон Джун-Хо підкорив Міжнародний Каннський кінофестиваль. Стрічка “Паразити” отримала найбільшу нагороду найпрестижнішого кіноконкурсу світу. То хто ж такий Пон Джун-Хо і чому вам варто переглянути "Паразитів"?
Походить Пон Джун-Хо з творчої родини. Його дід був відомим письменником, а батько - дизайнером. Свою першу вищу освіту він отримував в області соціології в університеті Йонсей. Вже тоді хлопець був членом кіноклубу в своєму виші. Після цього, на початку 90х кореєць пройшов дворічний курс в Корейській академії кіномистецтв. Там Пон знімав багато короткометражок. Одна з них навіть потрапила у програму міжнародних кінофестивалів у Ванкувері та Гонконгу.
Наступні декілька років Пон Джун-Хо працював помічником інших режисерів. Так, наприклад, він потрапив до творчої команди фільму “Мотель “Кактус””, а також став одним із сценаристів стрічки “Субмарина: привид”
В 2000 році режисер знімає свою дебютну повнометражну роботу “Лаюча собака ніколи не вкусить”.
Та справжня слава прийшла до Пон Джун-Хо у 2009, коли він випускає фільм “Мати”. Сюжет розповідає про жінку, сина якої звинувачують у жорстокому вбивстві. Все, що їй залишається - довести його непричетність, інакше доведеться попрощатися з ним на багато років. Фільм було представлено на Каннському, а також на багатьох інших світових кінофестивалях.
А ось вже широкому колу глядачів режисер став відомим зовсім нещодавно, а якщо бути точним, то у 2013 році. Саме тоді Пон Джун-Хо вирішив зняти англомовне кіно з голлівудськими акторами. Прем`єра його антиутопічного блокбастеру “Крізь сніг” з Крісом Евансом у головній ролі вразила багатьох своєю унікальністю та месседжем. Окрім Капітана Америки у стрічці зіграли такі зірки Голлівуду, як Тільда Суінтон, Джеймі Белл, Джон Герт та Ед Гарріс. Фільм розмірковував на тему рівності та ділення на класи, від еліти до простих людей. Сюжет розгортається у потязі, що уособлює собою державу, яка залишилась після льодовикового апокаліпсису. Пасажири, що їдуть в перших вагонах - заможна еліта, а життя в хвості потяга наче концтабір. Головний герой з низів вирішує змінити життя та розпочати революцію. Та, варто пам`ятати, що у кожній революції перестає існувати поняття добра та зла і хто "добрий", а хто - ні сказати важко. Для вічного супергероя Еванса це дуже вдала та надзвичайна роль, де він у своєму фінальному спічі про те, як він їв малюків, щоб вижити, вражає глядача силою акторської гри.
Ще через три роки Пон Джун-Хо спільно із Netflix дарують нам фільм “Окча”. У основі історії - тема захисту навколишнього середовища. Тут також не обійшлося без голлівудських зірок. Серед них знову Тільда Суінтон, Джейк Джилленгол, Пол Дано та Лілі Колінз. Стрічка поїхала на Каннський фестиваль, але тоді виник серйозний казус під час показу і фільм обсвистали. По-перше, глядачі були обурені логотипом Netflix на самому початку, адже кінофестивалі погано ставляться до стрімінгових фільмів, які не мають широкого кінопрокату. По-друге, співвідношення сторін екрану було неправильним. Екран не був відкритий на достатню висоту, і свист на адресу логотипу Netflix швидко змінився улюлюканням з приводу вже технічної помилки. Адміністрації фестивалю згодом довелося вибачатися за своїх співробітників перед авторами фільму. Та це не відміняє геніальності стрічки. Історія про дружбу дівчинки та модифікованої свині, яку хочуть пустити на їжу вищі органи влади, змушує плакати найстійкішого глядача.
Що цікаво, в обох фільмах Тільда Свінтон грає трохи карикатурного представника влади. Варто визнати, їй це вдається чудово, адже під час перегляду ти забуваєш про актрису та відверто ненавидиш її персонаж.
За свою фільмографію Пон Джун-Хо довів, що вміє знімати різне кіно досить різними методами, але в майже всіх його стрічках є певний соціальний мотив. Ми бачимо боротьбу класів, в тому чи іншому її виявлені, чи це антиутопічний потяг, чи мати, яка намагається відстояти у представників закону свого сина. 
Чим же здивують нас “паразити”? Режисер повертається до свого коріння. Це повністю корейський фільм без жодної американської зірки. “Паразити” представляє собою трагікомічну історію про родину безробітних ледарів, що вирішують підняти своє фінансове становище. Голова родини Гі-Тхека знаходить спосіб зробити це за рахунок забезпеченої сім'ї Пак. Ось тільки вибирають вони не самий тривіальний спосіб. Який? Це вже дізнаєтесь під час перегляду.
Як пишуть видатні критики про цей фільм: “«Паразити» - соціальна комедія, сюжет якої неймовірний до сюрреалістичності, але при цьому цілком правдоподібний.” Фільм дуже влучно використовує цікаві метафори та символізми, аби зачепити глядача та змусити його думати стосовно побаченого.
Картина настільки сподобалась людям, що після її прем`єри в Каннах творці фільму отримали 15 хвилин гучних овацій та слів вдячності. Іронія долі, адже 2 роки тому Пон Джон-Ху мусив слухати, як його роботу обсвистують на тому ж фестивалі. Чи привезуть стрічку дистриб`ютори в Україну? Поки що невідомо, але будемо на це сподіватись.