Кожного року українські музичні фестивалі збирають довкола себе маси невдоволених відвідувачів. Одні починають нити ще до початку фесту, інші засипають його сторінки в соцмережах гнівними коментарями під час та після івенту. Часто такі критикани справді мають рацію і роблять організаторам слушні зауваження, які можуть допомогти їм покращити івент у майбутньому. Але іноді причинами невдоволення можуть бути або об`єктивні обставини, які не залежать ні від чого і ні від кого, або власні таргани в голові, які залежать лише від них. Ми зібрали універсальний перелік типових претензій фестивальних хейтерів і пояснили, як можна їм зарадити. Попереджаємо: на їхньому місці може опинитися кожен!
Лайнап – фуфло. Цих я не люблю, ці вже виступали 100500 разів, а ці…хто вони взагалі такі?
Лайнап – справа смаку. Фани гурту «Горизонт завалений» женуть на прихильників «13 років до Плутона», хоча знайти 5 відмінностей між музикою одних та інших важче, ніж здається. Такі холівари були і будуть завжди – всім не догодиш.
Тому якщо вам раптом не подобається склад учасників на фестивалі Х або набридли нескінченні камбеки деяких із них – не поспішайте виливати бруд у коментах. Якщо організатор везе таких артистів сюди – скоріше за все, у нас вони мають солідну фан-базу, яка готова віддавати своїм улюбленцям любов і грошики. Ну а ви до неї просто не входите. Видихніть і пошукайте для себе інший фест.
До речі, про квитки. Чому вони такі дорогі? За ці гроші краще поїду на закордонний фест.
Давайте рахувати. Квиток на середньостатистичний європейський фестиваль на три дні коштує в діапазоні від 100 до 200 євро (тобто, 3000-5000 грн.) А що там із нашими? Погугліть і переконайтеся, що різниця в ціні між актуальними фестами в Україні та країнах Європи не така вже й велика. То навіщо переплачувати за далеку дорогу, якщо можна наживо послухати своїх улюбленців вдома? Так, багато хто до нас все ще не доїхав, але всьому свій час.
Ок, а іншого місця для фесту знайти не могли? Їхати довго і до метро далеко.
«Далеко» не завжди означає «відстійно». Останніми роками організатори знаходять для своїх фестивалів круті і непопсові місця. Вони мають всі шанси вам сподобатися, якщо вистачить сміливості вийти із зони комфорту.
Так, дістатися додому після концертів уночі з таких локацій буває непросто. Але у подібних випадках фестиваль зазвичай домовляється із міською владою, аби продовжити роботу транспорту на кілька годин. Або й взагалі розвозить відвідувачів спеціальними автобусами до найближчих станцій метро. Якщо ж ні – фестиваль не піклується про вас і справді не дуже хороший.
Гаразд, квитки в кишені. Я тут вийшов/-ла на хвилинку, а мене не хочуть пускати на територію назад. Що за фігня?
В обмін на квиток ви повинні отримати браслет, який дозволяє виходити та заходити на територію фесту скільки завгодно або певну кількість разів. Такі обмеження легко пояснити: організатори перестраховують вас і себе від довгих черг і нескінченного потоку людей біля входів/виходів.
А от якщо вам довелося вийти за територію, а вас не пускають назад, та ще й не попередили заздалегідь, що ваш квиток «в один кінець» - це справді повна лажа. Женіть таких організаторів подалі і сміливо скаржтеся на них у соцмережах.
Чому артисти виходять із затримкою? Це неповага до слухачів!
Затримка до 30 хвилин – це ок, якщо мова про сольний концерт. На фестивалях же бажано починати виступ вчасно, адже серед глядачів можуть бути й ті, хто приїхав здалеку на конкретного виконавця і боїться запізнитися на потяг. З іншого боку, часто організатори затримують виступ навмисно, аби всі охочі встигли зійтися до сцени.
Затримку на годину і більше можете сміливо записувати у фестивальні фейли. Звісно, якщо вона не зумовлена непереборними обставинами. Примітка: непереборні обставини – це стихійне або будь-яке інше лихо, яка, не дай Боже, сталося із артистами або з кимось із вас, а не: «Ой, ми завтикали з таймінгом».
Фу, ну і звук!
Звук на фесті залежить як від конкретного майданчика і акустики на ньому, так і від рівних рук звукорежисера. Артисти топового рівня часто привозять своїх звукорежів, через це різні виступи можуть звучати по-різному.
Якщо звук не айс, радимо спробувати послухати концерт з різних точок під сценою. Досвід показує, що найкраще музиканти звучать у перших рядах та біля звукорежисерської будки, найгірше - в останніх або з боків сцени. Якщо і після цього нічого не змінилося - віримо вам на слово.
А що, зі своєю їжею не можна?
Не можна. Це звичайна практика на фестивалях у всьому світі. В окремих випадках на територію дозволяють проносити хіба що воду і снеки, але не їжу. Тому, якщо зголодніли, краще підкріпіться до фестивалю або на фудкорті. А якщо охорона все ж забрала у вас смаколики – перевірте, аби вам повернули їх на виході.
Ой, тут туалети забиті. Мені що, терпіти?
Так буває. Але кабінок на території фестивалю має вистачати на всіх. Десь поруч точно є вільна. Не знайшли? Ось тепер можете починати хейтити.
Чому пішов дощ? Поганий фестиваль, більше сюди не прийду!
Сорі, але організатори не можуть розвести хмари руками. Але можуть і повинні попередити вас про можливе погіршення погоди заздалегідь через соцмережі.
Перед виходом з дому радимо подивитися прогноз погоди і запастися дощовиком. Користуватися парасолями на фесті не варто – ви будете заважати іншим дивитися концерти.
Ненавиджу жити в наметі. Мені потрібен комфорт!
А вас ніхто і не змушує. Завжди можна зняти хостел десь поблизу. Звісно, це обійдеться дорожче, але ж ви самі захотіли.
Навіщо взагалі іти/їхати на фестиваль? Можна провести дозвілля інакше і з не меншою користю.
По-перше, влітку нема чого сидіти вдома. По-друге, стількох вітчизняних і закордонних музикантів в одному місці ви навряд послухаєте десь ще найближчим часом. По-четверте, спілкування і нові знайомства.
Ну що, вам все ще хочеться хейтити українські фести? Повертайтеся до початку матеріалу і перечитайте його ще раз – повинно попустити.