Вчора американо-британський міні-серіал "Чорнобиль" від HBO отримав 19 номінацій на премію "Еммі", до цього він обігнав за рейтингами культову "Гру престолів", та головне - саме завдяки йому весь світ знову заговорив про Україну. Ми в Yabl вважаємо, що "Чорнобиль" просто зобов'язаний виграти "Еммі" і бажано - не одну. Чому саме? Читайте у нашому матеріалі.
Захоплюючий сценарій
Якщо вже казати про драматургію, то вона побудована досконало з усіх боків. Так, нам важко про це говорити, адже ми перш за все бачимо документальну історію, яку грають професійні актори. Але, якщо поставити себе на місце іноземного глядача, який про Чорнобильску трагедію щось там чув краєм вуха, то уявіть, як він був шокований після 10 хвилин першого епізоду. Нам в початковій сцені усього серіалу одразу показують, що головний герой Валерій Легасов вішається. Це створює ефект повної безвиході та розуміння того, що хеппі-едну тут не будо для жодного учасника тих страшних подій. Окрім цього, тебе не залишає байдужим жодна другорядна лінія, а їх тут чимало. Що історія про дружину пожежника, що епізод з вбивством собак, що героїчна робота шахтерів - все працює на 100 відсотків. Від цього відвести свою увагу під час перегляду неможливо. Комедійний в минулому сценарист Крейг Мейзін створив справжнє диво, хоч і трагічне. Його кар'єра лише почалася.
Зліва - сценарист серіалу Крейг Мейзін
Реалістична атмосфера
Можна лише гадати, як шоураннеру Крейгу Мейзіну та режисеру Йогану Ренку це вдалося, але під час перегляду ти цілком і повністю віриш, що перед твоїми очима справжній Радянський союз. Так, є малі помилки на кшталт пластикових вікон та домофонів на загальних планах, але це просто забавні дрібнички, які аж ніяк не заважають сприймати реальність на екрані. Побут, будинки, автомобілі, клініки, ремонт в квартирах та ще багато іншого наче прийшли з 80-х. Зазвичай, коли "Захід" намагається щось знімати про СРСР, то це виходить досить стереотипно та кумедно, але "Чорнобиль" - зовсім інша справа.
Технічна реалізація
Окрім загальної атмосфери всього серіалу, не менш дивує його технічне втілення. Тут багато розписувати не доведеться, можна пригадати лише перший епізод. Згадайте те відчуття, коли ви його дивилися, а якщо не дивилися - обов'язково виправіть це. Такого ефекту не отримуєш навіть коли йдеш в IMAX на якийсь блокбастер за 200 млн. доларів. Під час перегляду пілотної серії забуваєш, що ти лише глядач перед ноутбуком, а на екрані кіно з акторами. Ні, коли дивишься, то народжується відчуття, наче ти переживаєш цю аварію там разом з учасниками подій. Радіація майже опалює твою шкіру через екран, дихати стає тяжко, а серцебиття частішає, настільки вдало творці змогли погрузити тебе усередину страшних подій.
Якісні акторські роботи
Джаред Гарріс, Стеллан Скарсгард, Емілі Уотсон, Пол Ріттер та Баррі Кеоган - всі вони - зірки британського кіно. Як виявилось, вони можуть так вжитись у роль типової радянської людини, що дивує, як це - вони говорять англійською, а не російською чи українською. Так, акцент ніхто не відміняв, але важливо не це: Джаред Гарріс у ролі Легасова - справжній скарб. Його академік на екрані виглядає і грає так, як поводила б себе людина, що прожила все своє життя в тоталітарній країні, де немає ані свободи, ані цінності людського життя. Один його погляд в фінальному епізоді під час судового процесу вартий сотні драматичних монологів.
Стеллан Скарсгард у ролі Бориса Щербини - взагалі перестав бути легендарним скандинавським актором, а перетворився на місцями страшного, місцями справедливого радянського чиновника, який хоче разом із Легасовим віднайти істину.
Також, окремо хочеться зазначити гру Пола Ріттера, що взяв на себе відповідальність зіграти людину, яка у свій час взяла на себе відповідальність за катастрофу - Анатолія Дятлова. Можна помітити, що Дятлов в серіалі мало чим відрізняється від справжнього. Тож, браво всім, хто працював над цим персонажем.
Джаред Гарріс, Стеллан Скарсгард та Пол Ріттер
Росію "бомбануло"
Як дізнатися, що історичний серіал про Радянський Союз вийшов вдалим? Подивитись, як відреагує на нього Росія. Так ось, одразу після завершення серіалу, тамтешня влада разом з телевізійниками вирішила зняти свою серіальну версію подій 1986 року для телеканалу НТВ. Там у катастрофі винними опиняються американські таємні агенти, що мали намір знищити увесь СРСР.
Таке робиться лише для того, щоб після правдивого серіалу дати людям ще одну порцію "смачної" пропаганди на тему "величі Радянського Союзу". Якщо коротко, то в чиновників не слабо так "бомбануло" від серіалу і потрібно щось швидко робити, доки свідомість простих людей не прокинулася і не зрозуміла, що до чого.
Кадр із російської версії "Чорнобиля"
Зручний для перегляду
У часи, коли серіали мають щонамейнше 5-8 сезонів, в кожному з яких по 8-10 серій, міні-серіал - ідеальний формат для глядача. Шоу не встигне набриднути і на нього не потрібно витрачати забагато часу. Це коротка, але багатьом наповнена історія з логічним початком, серединою та завершенням. Не потрібно чекати роками, щоб дізнатися, який в решті-решт буде фінал. Тому "Чорнобиль" настільки прекрасний. Він не біжить за рейтингами, а хоче просто розповісти правдиву історію. І неважливо, що з неї не можна буде викачувати сезон за сезоном роками.
Цінність для України
Скільки ми чекали, коли про "Чорнобиль" знімуть сильне, правдиве, драматичне художнє кіно. Звісно, нам хотілося, щоб це зробили наші кіношники, але що вже поробиш, коли HBO випередили нас. Як би там не було, ми отримали чудову екранізацію тих страшних подій, завдяки якій весь світ теперь знає про Україну з її Прип'яттю та Чорнобилем. Можливо, так навіть краще, бо технічні можливості зйомки в США та Британії поки все ж кращі, ніж у нас. Бонус - в Україну почали їздити все більше туристів з усього світу, щоб побачити місто-привид своїми очима, що не може не радувати.
Кадри зі знімального майданчика "Чорнобиля"