За останні кілька тижнів одразу дві новини сколихнули медіапростір: спочатку Русалоньку довірили зіграти темношкірій акторці, потім Агентом 007 стала афроамериканка Лашана Лінч. Люди в соцмережах розділились: одні виступають за такі нововведення, інші - різко проти. Ми вирішили розібратись, звідки взялась така тенденція - обирати темношкірих акторів на "питомо світлошкірі" ролі та чому важливо її дотримуватись?
Окрім останніх інфоприводів із Русалонькою та Агентом 007 (чи, радше, агенткою) є старіші - Роланд з "Темної вежі", Людина-павук, Мері Джейн та ще десятки випадків, коли культових у минулому "білих" героїв роблять афроамериканцями у сучасних екранізаціях. А й правда, навіщо так робити? Якщо є певний канон, в якому чорним по-білому написано, що герой білий, (перепрошую за тавтологію), то нащо ці зміни? Тут виникає цілком логічна відповідь: Голлівуд намагається продемонструвати, наскільки він толерантний та небайдужий до теми расизму. Більшість хейтерів вважають це лицемірством тому, що, на їх думку, в 21 столітті вже давно немає проблеми расизму - вже ж не їздять автобуси із "місцями для чорних"? Значить, все гаразд. Якщо так, тоді чому нам продовжують нав'язувати боротьбу з расизмом? Може саме тому, що він насправді нікуди не зник?
Місця для "чорних" в кінці автобуса (50-ті роки ХХ століття)
У часи, коли автори створювали "Русалоньку" чи Бонда було не дуже популярно робити протагоністів афроамериканцями. Всі ми пам'ятаємо класичні мультфільми від Disney про принцес, які виходили протягом всього ХХ століття: "Попелюшка", "Білосніжка", "Спляча красуня", "Русалонька", "Аліса в країні чудес" - всі принцеси, яких ми так полюбляємо, було європейської зовнішності. Тільки в 90-х почали з'являтися смагляві Жасмін та Покахонтас чи азіатка Мулан. Перша ж темношкіра принцеса від Dіsney побачила світ аж у 2009 році в мультфільмі "Принцеса та жаба".
Кадр із анімаційного фільму "Принцеса і жаба" (2009)
Дійсно, в першоджерелах, по яким було знято майже всі вищезгадані мультфільми головні героїні білі. Але це було канонічно тільки тому, що та ж "Русалонька" від Ганса Хрістіана Андерсона була написана у 1837 році - через 4 роки після того, як відмінили рабство у Британській імперії і за 28 років до того, як його скасували у Сполучених Штатах Америки. Себто, ті "канони" створювалися на основі тенденцій тих часів, коли чорношкірі люди не вважались за людей взагалі! Тому абсолютно нормальною є нинішня тенденція до збільшення кількості темношкірих на екрані.
Інша річ - Disney давно вже час припинити використовувати свої старі історії та знімати їх наново. Набагато кращим було б, якби вони створювали нові сюжети, нових героїв та світи, а не чіплялися за ностальгічне минуле. Проблема тільки в тому, що всі ці ремейки збирають у прокаті багато грошенят, а тому навряд чи їх колись припинять знімати. Потім підуть сіквели, як це вже відбувається з "Маліфісентою".
Проте, залишимо бідного Андерсона і студійних босів Disney середини ХХ століття й передеймо до нас з вами і сучасного осуду стосовно свіжих екранізацій. Коли "біла" героїня стає "чорною" - це буцім-то жах, а коли "чорний" герой стає "білим" це....як Давайте пригадаємо! В екранізації комп'ютерної гри "Принц Персії" головну роль зіграв Джейк Джилленгол. Всі були у захваті від такого касту, ніхто й слова не сказав про те, що Джейк - далеко не арабської зовнішності. Йдемо далі!
Джейк Джилленгол у ролі "Принца Персії" (2010)
В екранізації японського аніме "Привид у броні" роль майора дісталася Скарлет Йоганссон, що теж не дуже нас засмутило. Інше питання, що фільм був так-собі, але не про це зараз. На роль Моїсея Рідлі Скотт взяв Крістіана Бейла. І таких випадків в Голлівуді, коли популярні білі актори грають людей іншої національності вкрай багато. Навіть більше, аніж, коли улюблені наші герої стають афроамериканцями на екрані. Чистий маркетинг: глядач скоріше піде дивитись на відому Скарлет Йоганссон або на Джейк Джилленгола, бо їх всі знають. Та, якщо ми не проти, коли персидського принца грає американський "білий" актор, то чому в нас народжується стільки гніву та ненависті одразу, як тільки роль Disney-принцеси віддають афроамериканській дівчинці? Чи не робить нас подібна реакція расистами? Чи справді світ навколо такий толерантний, як нам зараз здається?
Кадр зі стрічки "Привид у броні" (2017)
У 2009 році в США поліцейський на станції метро "Фрутвейл" через невідомі причини застрелив темношкірого 22-річного юнака Оскара Гранта, який повертався додому з друзями напередодні Нового року. Це відбулося лишень 10 років тому!
Нам здається, що ми живемо у досить відкриті та рівноправні часи, коли всі терпимі та дружні, але, як показує практика - це ілюзія. Насправді расизм нікуди не зник з нашого життя, він просто сховався та дає про себе знати в окремих випадках. Тому так важливо робити Русалоньку, Ніка Ф'юрі або агента 007 "новими", а не такими, якими їх створили автори в часи повної нетерпимості.