Багато хто вже й не згадає, якою була франшиза «Форсаж» на початку. Кримінальний трилер про контрабандистів та стрітрейсерів, до яких в банду приєднався коп під прикриттям. Сюжет нагадував культовий «На гребні хвилі» із Кіану Рівзом та Патріком Свейзі, тільки про гонки. Що сталось з «Форсажем» зараз? Він дасть фору будь-якому супергеройському фільму у своїй масштабності та нереалістичності. Та, якщо ви читаєте цю рецензію, то саме за це ви і полюбили франшизу.
«Форсаж: Гоббс та Шоу» - це вже навіть не нова частина серії, а її прямий спін-офф про двох відносно нових героїв кіновсесвіту. Люк Гоббс (Дуейн «Скеля» Джонсон) з‘явився у 5 серії. Спочатку він намагався спіймати Домініка Торрето (Він Дизель), та згодом став його другом та напарником. Декард Шоу (Джейсон Стейтем) був головним антагоністом у 7-му фільмі, але потім і він приєднався до навіженої команди. У 8 частині фанам так сильно сподобались саме ці два герої, що вони захотіли подивитись окремий фільм тільки про них. А бажання клієнта - закон: це швидко збагнули Universal і найняли Девіда Літча (режисер першого «Джона Уіка», другого «Дедпула» та «Атомної блондинки»), аби створити омріяний фільм.
Режисер Девід Літч
Переходимо до сюжету. Світ перебуває під загрозої небезпечного вірусу. Модифікований солдат-кіборг Брігстон разом з таємничою організацією мають на меті винищити все людство. Тільки Гоббс та Шоу можуть врятувати світ. Та є невеличка проблема: вони терпіти одне одного не можуть.
Великий плюс «Форсажу» в тому, що він повністю усвідомлює свою сюжетну безглуздість, а тому не боїться іронізувати над собою, як тільки може. Тут вам і світова загроза, і антагоніст-кіборг, і вибухові екшн-сцени в Прип‘яті з погонями на танках. Звучить неймовірно трешово, але цим стрічка і закохує в себе. Це не просто бойовик, а ще й дуже смішна комедія: тут вам і кумедні діалоги, і вульгарні жарти. Дивитись за тим, як Стейтем та «Скеля» лаються протягом двох годин, паралельно вбиваючи поганців десятками - безцінно. Вони, наче літнє подружжя - терпіти одне одного вже несила, та й окремо - ніяк. Між акторами відчувається справжня "хімія" - вони дуже органічні в кадрі.
Чи варто згадувати про те, який вражаючий екшн на екрані? Це й так очевидно: режисер Девід Літч у минулому каскадер, а тому, все, що він знімає, завжди виглядає неймовірно видовищно. Ти наче у Діснейленді, тільки з попкорном у руках.
Можна довго і нудно розбирати це кіно на логіку, мотивацію героїв, прорахований сценарій, але навіщо це робити? Ні, справді, навіщо? Це ж «Форсаж». Він безглуздий, скажений, але за це ми його і любимо.