Сьогодні День народження у М. Найта Ш`ямалана – знаного у світі режисера, майстра неочікуваних фіналів. Знявши один із найвідоміших трилерів 90-х «Шосте відчуття», у 29 він прокинувся відомим на весь світ. Червоні доріжки, купа номінацій на Оскар та Золотий Глобус – Ш’ямалан міцно закріпився у голлівудській ієрархії на її високих щаблях. Здавалось, так буде завжди, та режисер різко “здав” і єдиною нагородою, на яку його почали номінувати, стала Золота Малина. Про злети і падіння М. Найта Ш`ямалана в нашому матеріалі.
Народився Манодж Нелліятту Ш’ямалан 6 серпня 1970 року в індійському місті Має. Майбутньому режисеру було трохи більше місяця, коли його батьки-лікарі прийняли сміливе рішення переїхати до Америки. Як відомо, медики в США заробляють непогано, тому сім’я жила заможно – першу відеокамеру хлопчикові подарували, коли йому виповнилось лише 8 років. Саме тоді Манодж (це пізніше він став себе називати Найт) відкрив у собі талант до фільмування. У 17-річного випускника школи аматорська фільмографія налічувала вже 45 стрічок!
Банальна історія: батьки Маноджа вбачали у ньому не режисера, а майбутнього акушера чи невролога - того, хто продовжить лікарську династію Ш’ямаланів. Та не сталось, як гадалось - син подався до Нью-Йорку, аби там вивчати мистецтво кіно і дещо змінив своє ім’я: “З дитинства я зачитувався книгами про культуру корінних американців. Вони брали собі імена на кшталт Орла, Гори або Хмари. Ім'я Найт (англ. Night, «Ніч». - прим.ред.) вони теж використовували. Воно мені відразу сподобалося. Мені хотілося відчувати зв'язок з природою, зі світом духів, так само, як це робили індіанці. Тому я просто вписав «Найт» в свій паспорт”. Отож, з новим іменем режисер почав писати нову долю. Свою, а не батьківську.
Перші дві стрічки, хоч і розкривали талант майбутнього майстра кіно, та глядачеві не запам’тались: “Я не завжди знімав трилери. Перші два моїх фільми - драма та комедія. І вони не були успішними. Вони не сподобалися нікому”. Чого не скажеш про третю стрічку Найта - тепер уже культовий трилер “Шосте відчуття”. Фільм побачив світ 6 серпня 1999 року (і тут знову виявилась любов Найта до містики) - у День народження режисера. Результат шалений - при бюджеті 40 мільйонів доларів стрічка зібрала у прокаті майже в 17 разів більше, “посипалися” номінації на Оскар та Золотий Глобус. Режисер М. Найт Ш’ямалан наче народився разом зі своєю стрічкою для світового кіно. Якось він казав: “Своєю кар’єрою я зобов’язаний Брюсу Віллісу”. І це справді так - актору так сподобався сценарій молодого індуса, що він погодився на менший гонорар, ніж зазвичай.
Після тріумфу "Шостого відчуття" Найта називали "наступним Спілбергом"
З тих пір успіх не покидав Найта - стрічки “Невразливий” (знову з Брюсом Віллісом), “Знаки” та “Таємничий ліс” закріпили за режисером звання “головного режисера-містика” і зібрали гарну касу. В ті часи філософія Ш’ямалана була простою: “Якщо ти пишеш пісню, не думай, прийме її аудиторія чи ні. Зосередься на тому, на що ти здатний вплинути та викинь з голови решту”. Та це кредо зіграло з Найтом злий жарт: стрічка, у якій він був і режисером, і сценаристом, і продюсером гучно провалилась: “Дівчина з води” зібрала якихось 2,8 мільйонів доларів. ЦІкаво, що сюжет фільма заснований на історії, яку Найт розповідав своїм дітям, коли вкладав їх спати. Незважаючи на таке романтичне походження, критики не "лишили живого місця" на стрічці - британський кінокритик Марк Кемрод був лаконічним: “Ш’ямалан наче “сам облив себе бензином і запалив вогонь”. Журнал Variety назвав фільм “нереалістичним”, а також розкритикував роль, яку зіграв Ш’ямалан. Так, до речі, Найт зіграв у своїй же стрічці. Він і раніше любив робити камео, та тут була повноцінна роль - чоловіка, чия кулінарна (!) книга повинна врятувати світ. Стрічка була щедро наділена номінаціями, щоправда, на “Золоту малину”. У результаті сам Ш’ямалан виграв у двох з них - найгірший режисер та найгірший актор другого плану.
З того часу розпочались “темні часи” у творчості Найта - одна за одною його стрічки (“Явище”, “Повелитель стихій”, “Диявол”) або не виправдали фінансових очікувань у прокаті, або не сподобались критикам і отримали цілі “пригоршні” “Золотих малин”. Режисеру було відмовлено у контракті з “Всесвітом Гаррі Поттера” і режисерське місце у стрічці "Гаррі Поттер і напівкровний принц" дісталось Девіду Єйтсу. Останньою “краплею” у морі гонінь Найта стала стрічка “Після нашої ери”, яку називали проектом, стовореним лиш для того, аби зробити зіркою сина Вілла Сміта Джейдена.
“Після двох своїх провалів я був у відчаї. Просто лежав у своїй кімнаті, втупившись в стіну”, - так описував Ш’ямалан свій тужливий стан. Та, як кажуть, коли спустився на дно, найкраще, що можна зробити - від нього відштовхнутись. Так і зробив Ш’ямалан і пішов туди, де низькі бюджети - у короткий метр та стрічки категорії В. Першим кроком до відродження став “Візит” з бюджетом 5 мільйонів доларів - такі цифри Найт бачив хіба що на початку своєї кар’єри. “Дайте мені 200 мільйонів на зйомки, і я розгублюся, не знаючи, з чого почати. Скажи: "Грошей кіт наплакав, треба зняти кращий в світі фільм", і я відповім: "Чудово! Погнали", - сказав Найт і справді “погнав”.
Комедійний горрор про хлопчика та дівчинку, які приїздять на вихідні до збожеволілих бабусі й дідуся, приніс в касу 98 мільйонів та порадував кінокритиків. Критик Скотт Мендельсон з Forbes назвав фільм Ш’ямалана "смачним" моторошним та кумедним тріумфом". Режисеру навіть вручили “Золоту малину” у номінації “За відновлення репутації”. Дійсно, відродження Найта розпочалося.
У 2017 році на великі екрани вийшло довгоочікуване продовження історії про постраждалих в аварії поїзда Eastrail 177 - "Спліт". У сюжеті поєднано дві класичні історії: про найвідомішу людину, у свідомості якої живе 24 особи - Біллі Міллігана та деталі роману Джона Фаулза "Колекціонер". За зборами “Спліт” перевершив навіть “Шосте відчуття” - при бюджеті 9 мільйонів доларів стрічка зібрала в 30 разів більшу касу!
На хвилі успіху Найт вирішує зняти продовження. “Скло” - трилер 2019 року, в якому зустрілися герої “Спліту” та ““Невразливого”. Брюс Вілліс, Джеймс МакЕвой та Семюел Л. Джексон - здавалось би, такі люди у касті стрічки - стовідсоткова гарантія успіху. Та сталось не так, як гадалось - “Скло” зібрало непогану касу, але не стало любим ні глядачеві, ані критику. Стрічку назвали “гнітючим самоповтором” автора.
Брюс Вілліс, Джеймс МакЕвой та Семюел Л. Джексон у "Склі"
‘’Серед митців існує поняття “розрив” - це різниця між твоїм почуттям прекрасного і тим, що у тебе вийшло в результаті. Так от, моя робота - зменшити цей “розрив”, але ще жодного разу мені не вдавалось зробити це повністю”, - чи то виправдання, чи то черговий філософський висновок Найта. На що чекати нам від нього - про це дізнаємось уже скоро, коли світ побачить серіал “Servant” - черговий трилер від головного режисера-містика світу. Сподіваємось, нове творіння Ш’ямалана знову піднесе його туди, де він вже був одного разу - до номінації на "Оскар".