На великі екрани виходить дев'ятий з десяти обіцяних режисером фільмів "Одного разу... в Голлівуді". Сумніву, що на нього підуть усі шанувальники Тарантіно або просто якісного кіно нема. Проте потрібно цілком і повністю освідомлювати, ЩО це за кіно перш, ніж на нього йти. Інакше існує вірогідність того, що "Одного разу..." розчарує вас.
Наприкінці 60-х років у Лос-Анджелесі з'явився харизматичний маніяк Чарльз Менсон. Він створив секту, що називала себе "Родиною". До неї входили переважно молоді неповнолітні дівчата-хіппі, які були готові зробити все, що скаже їх духовний лідер. З-під його наказів було вбито велику кількість людей, що жили у ЛА в 60х-70х роках. У той же час відомий режисер Роман Поланський одружився на молодій акторці Шерон Тейт. Режисер разом із вагітною Шерон жили в орендованому будинку поблизу Голлівуду. Поки 8 серпня 1969 року Роман був Лондоні на зйомках свого нового фільму, Шерон лишалась вдома з друзями. В ніч на 9 серпня члени "Родини" вдерлися в будинок до акторки і жорстоко вбили всіх її друзів та саму Шерон, котра знаходилась на 8 місяці вагітності. Знання цієї історії допоможе вам при перегляді стрічки. А тепер перейдімо до неї.
Чарьз Менсон - засновник хіппі-комуни та вбивця Шерон Тейт
Сюжет розповідає про двох друзів: актора Ріка Далтона (Леонардо Ди Капріо) та його каскадера Кліфа Бута (Бред Пітт). Рік переживає не кращі часи своєї кар'єри. В минулому він був зіркою популярних серіалів, проте зараз актор почав виходити в "тираж". Він все ще багато знімається, але тепер з нього зробили другорядного персонажа-антагоніста, на фоні якого головні герої виглядають крутими. Далтон сильно переймається з цього приводу та впадає в депресію. Кліф тим часом, як тільки може підтримує свого друга та боса, намагаючись повернути йому віру в життя. Сам Кліф живе для себе і насолоджується життям у тіні голлівудської зірки. По сусідству з Ріком Далтоном поселяються Поланський та Шерон Тейт. Далтон просто мріє знятися у Романа в кіно. Одночасно з цим у ЛА з'являється комуна під керівництвом Чарлі.
Це - не той Тарантіно, до якого ви звикли. Не очікуйте типового екшну з нереалістично жорстокими сценами насилля, покидьків головних героїв, хвацько заплутаного сюжету та всього того, що характерно для його кіносвіту. Ні, цей Квентін інший. "Одного разу... в Голлівуді" - це найвідвертіший, дуже особистий і "зрілий" фільм Тарантіно. Цією стрічкою він робить одразу кілька речей. По-перше, зізнається в коханні кінематографу 60-х років. Це - епоха, на якій він ріс, виховувався, формував свій смак. І в жодному разі режисер не ідеалізує її своїм фільмом. Ні, навпаки, він показує, наскільки другорядними були ті стрічки, які він так сильно любив (і любить до сих пір). Квентін показує, як "нова хвиля" Голлівуду прийшла на зміну дешевим телевізійним вестернам та шпигунським бойовикам. Рік Далтон у фільмі називає Романа Поланського найкрутішим сучасним режисером, тим самим знецінюючи весь той продукт, завдяки якому він взагалі став відомим. Все це відбувається на фоні музики 60-х в якості саундтреку.
Далі ми бачимо тепле відношення Тарантіно до актриси Шерон Тейт, яку тут зіграла Марго Роббі. По факту, драматургічно її лінія не сильно впливає на основний сюжет. Все, що вона робить - ходить на вечірки зі своїм чоловіком, купляє книжку в книжковому магазині та йде дивитись в кінотеатр фільм, де зіграла одну з ролей. Хтось може запитати, а навіщо нам на все це дивитись? Особливо, якщо не знати контексту історії. Відповідь проста: таким чином Квентін на екрані продовжує життя жорстоко вбитій молодій актрисі, вшановує її пам'ять. Він дає можливість глядачу відчути, якою людиною вона була. Що цікаво, коли героїня Тейт у виконанні Марго Роббі дивиться в кінотеатрі фільм з власною участю, то на екрані кінотеатру кадри з реальною Шерон Тейт дійсно існуючого фільму. Квентін знищує "четверту стіну", дозволяючи нам побачити, як актриса Марго Роббі спостерігає у кадрі за своїм прототипом. Просто геніальний хід.
На перший план Квентін виводить драму людини, що перебуває у творчій кризі. Депресія Ріка Далтона, хоч і може виглядати кумедно завдяки Тарантіновським прийомам, та насправді є дуже сумною. Герой розуміє, що життя ніколи не буде таким, як раніше. Через деякий час про нього всі забудуть, а замість нього почнуть любити інших акторів. Він боїться бути непотрібним у професії, з чим, впевнений, зіштовхувалось велика кількість творчих людей. Звісно, не обійшлося без фірмового трохи абсурдного режисерського гумору. Окремі сцени змушували весь зал реготати. Епізод, в якому Кліф Бут лупцює пихатого Брюса Лі та кидає його об "тачку" просто всіх "розірвав". Щоправда, донька Брюса Лі дуже сильно образилася за висміювання її батька.
Квентін дуже майстерно створює напругу та тривожність, кидаючи нам натяки на страшну секту та трагічний фінал, до якого ми дуже повільно йдемо. Знаючи історію, відчуваєш сильний саспенс гічкоківського рівня. При чому, нам нічого особливо не показують. Ти просто бачиш у кадрі натовп дівчат-хіппі, і сам все розумієш. Квентіну не потрібно для цього залякувати глядача тривожною музикою, якимись знаками чи рештою шаблонних речей.
Цікаво, що перші дві години сюжет майже не рухається. Ми просто спостерігаємо, як Рік Далтон спілкується з режисерами та продюсерами, знімається в серіалах, переймається через свою кар'єру, в той час, як Кліф Бут їздить по Лос-Анджелесу та вирішує проблему Ріка. Вся кульмінація та розв'язка відбувається в останні 45 хвилин. І, повірте, вони вас неабияк здивують!
Звісно, велику роль відіграє феноменальний акторський склад. Для Леонардо Ді Капріо та Бреда Пітта - це один з найважливіших фільмів у кар'єрі. Мало того, що вони обидва заслуговують на номінацію "Оскар", так ще цей фільм через років 20 стане культурним явищем та увійде в історію світового кіно. Марго Роббі в ролі Шерон Тейт хоч нічого нового та потужного не продемонструвала, та лишалась неймовірно чарівною - якою була й сама Тейт. Окрім цієї трійці в фільмі з'являються такі генії, як Аль Пачіно, Курт Рассел, Еміль Хірш, Майкл Медсен, Деміен Л'юіс, Брюс Дерн, Дакотта Фанінг, Тімоті Оліфант, а також донька Уми Турман та Ітана Хоука, донька Брюса Віліса, донька Кевіна Сміта та причудова донька Енді Макдауелл.
"Одного разу... в Голлівуді" має стати останнім фільмом Тарантіно, адже краще Квентін вже не зніме! Це фільм можна поставити на один щабель з "Кримінальним чтивом", а тому перегляд в кіно обов'язковий!