Свого часу серіал "Чорне Дзеркало" зміг шокувати світ тим, наскільки реалістично у ньому зображалось ймовірне антиутопічне майбутнє. Так от, "Чорне дзеркало" це - дитячий садок на фоні страхітливого британського серіалу "Довгі роки", який ви просто забов'язані подивитись. Чому? Про це нижче.
Сюжет будується навколо британської родини Лайонс. Вони живуть в альтернативному 2019 році, де світ потроху божеволіє. Росія захопила Україну, бо 97% українців були не проти. Решта почала тікати з окупованої території та перетворилися на біженців, що шукають кращого життя в Європі. Тим часом в Британії зірка шоу-бізнесу Вів'єн Рук йде в політику. Вона користується популярністю серед народу через свої популістські висловлювання, що дуже подібні до з висловлювань нинішнього президента України. В результаті влада та радикальні погляди Вів'єн призводять до економічної кризи.
Починаючи вже з першого епізоду серіал вражає несподіваними твістами, тому писати про нього буду дуже обережно та без зайвих подробиць. Головний меседж "Довгих років" дуже простий, але вкрай важливий: яким би далеким ти не був від політики, вважав би, що це "не твоє" - політика все одно на тебе вплине. Ми це бачимо на прикладі родини головних героїв Лайонс, які живуть собі як прості люди: дивляться ТБ, обговорюють між собою те, що бачать на екрані, коментують на рівні "диванних експертів". Вони підтримують британську прем'єрку з її радикальними заявами, які близькі більшості людей. Та минають роки і ми бачимо, як погіршення економічно-політичного стану країни впливає на життя всієї родини та на кожного з них особисто. Хтось втрачає роботу, в когось починає "їхати дах" через розвиток сучасних технологій та їх невід'ємність у буденному житті, а один з головних героїв закохується в українського біженця.
Що не менш важливо, на фоні того ж самого "Дзеркала", "Довгі роки" виглядають більше реалістичними та імовірними. Вони розповідають вже не стільки про загрозу від технологій, скільки про небезпеку від людьского популізму, що так сильно впливає на нашу свідомість. Адже люди обирають частіше за все не гарних політиків з добрими намірами, а тих, хто крутіше пообіцяє і голосніше всіх буде штовхати свої промови по телевізору. Кому як не українцям з нашим президентом знати про це. Дивлячись серіал стає дуже страшно, бо розумієш, шо показане - це не далеке майбутнє, а вже майже наша реальність. Тобто шоуранери взяли реальне положення речей та припустили, до чого воно може призвести у найближчий час, якщо продовжить йти існуючим шляхом.
"Довгі роки" дуже влучно експерементує з жанрами. По суті, все знято та написано у форматі комедійного сіткому, але з гостросоціальним та драматичним наповненням. Ви навряд чи колись бачили щось подібне. Це створює неймовірно сильний ефект, розриває будь-які шаблони та розуміння того, як має працювати певний жанр. Тобто, "Довгі роки" - це не тільки політика та сьогодення, а ще й художньо складно зроблений витвір мистецтва.
Каст у "Довгих роках" може й не дуже відомий широкому колу глядачів, та при цьому всі актори підібрані ідеально. Серед зірок тут можна побачити шановану вже давно Емму Томпсон, яка зіграла Вів'єн Рук. Емма так влучно перевтілилася, що під час перегляду щиро починаєш ненавидіти її персонаж. Хіба це не найкраща оцінка для актора?
І не бійтесь, багато часу на перегляд у вас "Довгі роки" не заберуть. В кращих традиціях британських серіалів у сезоні лише 6 годинних епізодів. За 2 вечори цілком можна подивитись, а зробити це просто необхідно. Подібні речі пробуджують в людях бажання аналізувати та думати, що вкрай важливо в наші непрості часи. Як кажуть, кіно добре тим, що воно дає нам можливість побачити на екрані помилки людей і не зробити їх допустити їх у реальному житті.