Діма завітав до редакції Yabl, аби розповісти, як його називає мама, чому він не може "творити під нажимом" та як зі студентського гурту LATEXFAUNA стали головними представниками української new wave сцени.
У вас дуже круті запрошення на концерти. Майже комедійні скетчі. Далі буде?
Буде. Але, якщо ти про окремий YouTube канал для пріколів, то ні. Це чисто розвага. Якщо ти робиш щось "під нажимом", то все виходить і галімо, і тяжко. От 5 років тому мені не було що робити і я подумав: "напишу оповідання". І написав! Вийшов цілий цикл, які об‘єднані у повість про пригоди п‘ятьох хлопців із району Макотерчик міста Тальне. Це був такий мікс зі справжніх людей та вигаданих історій. Пока я їх писав для себе, все виходило класно. А тоді вирішив опублікувати в інтернеті, у мене з‘явилася ціла купа фоловерів, вони чекали кожного нового оповідання. І як тільки я зрозумів, що пишу не для себе, а для публіки, почало виходити погано, і я припинив це діло. Тому я вже знаю, що так само може бути з цими відео.
То як, просто сидіти і чекати на натхнення? Раптом воно прийде через місяць. А у вас же гурт LATEXFAUNA і так само всі чекають нових пісень.
А я чекаю на натхнення. Якщо себе "вижимати", то буде погано. Да, іноді страшно стає, що муза не прийде і все найкраще уже написано. Я в такі моменти відпускаю ці думки і даю собі певну свободу дій. Ми – не бізнес-проект. Ми, перш за все, студентська група. Збиралися собі в Інституті журналістики КНУ, грали поп-рок типу "СКАЙ". Ніхто й не думав, що нам вдасться стати популярними.
У музиці головне — музика. Тексти – це другорядне.
Але ж вдалося.
Так, але я не можу сказати, що ми не прикладали ніяких зусиль, що все так "на лєгкє" сталося. Український музичний ринок настільки мізерний, що треба "по крупинках" збирати аудиторію. Приїхати до міста, зіграти концерт для 100 людей, через півроку приїхати — і зіграти вже для 200 і більше. Так і відбувається ріст. Ми теж починали з малого, а зараз нас уже взяли на День української музики у Нідерландах. Там ще буде alyona alyona, Onuka та інші "наші" виконавці. Керівниця фестивалю особисто приїздила до нас на концерт у "Атласі", щоб подивитись на виступ.
Тобто, ви орієнтовані на європейські фестивалі?
І на них також. Просто ми граємо new wave, цю музику легко всі розуміють, з якої би країни не були. Я вважаю, що у музиці головне — музика. Тексти – це другорядне.
Але ж у твоїх текстах якраз "сама соль". В них завжди дуже круті сюжети.
Так, саме тому деякі називають їх "наркоманськими".
Як ставишся до таких відгуків?
Думаю: "Яке ж ти убоге!" (сміється).
Чим ще ти займаєшся в гурті?
Донедавна писав прес-релізи, займався дизайном картинок (мій стиль – "вирві глаз") Роблю супервайзинг саунд-продакшну: сиджу над головою у нашого саунд-продюсера. На початку це могло забирати по годин 100. Пишу пісні під гітару. У мене в телефоні купа діалогів, я вже у них плутаюсь – узгодження з приводу мерчу, футболок, квитки, рекламні кампанії... Директор Боря і його помічник Ілля, звісно, робилять левову частку організаційних моментів, але мені постійно потрібно бути в курсі багатьох процесів.
Я вважаю, що люди з провінції сильні й круті.
Як ти це все поєднуєш? У тебе ж ще є основна робота (Діма працює креативним директором у одній зі столичних рекламних агенцій – Yabl)
Чим більше працюєш, тим більше встигаєш. Я, до речі, все життя думав, що лінивий, а виявилося, що не зовсім. У мене вся сім‘я дуже працьовита, особливо середній брат. Він за рік вивчив французьку і поїхав у Канаду. Оце монстр. А я так, "сєрая миш і лодирь". Моя мама теж так думає.
Про твій суржик уже сказано разів триста. Мені цікаве інше – чи не було у тебе комплексу меншовартості типу: "Я з містечка на Черкащині. Хто я у Києві - цьому великому місті?"
Ні. Я вважаю, що люди з провінції сильні й круті. Ти у Києві карабкаєшся: проходиш співбесіди, брешеш про досвід, намагаєшся чогось добитись. Те, що ти із села - крута мотивація досягти мети.
Я від древніх греків тащуся просто.
Яка на даний момент у тебе мета?
Хочу дім побудувати під Києвом. Там дуже гарно, і я готовий туди 20 км вранці і ввечері їхати, аби тільки насолоджуватися цією дорогою.
А які творчі цілі зараз?
Дуже хочу записати новий трек "Одіссей". Лишилося тільки доробити приспів і коду. Це пісня про те, як Одіссей реінкарнувався у операційній системі космічного корабля "Одіссея". І він каже, що вічно житиме у зарослях мікросхем. Це така ода грекам як цивілізації, яка визначила наче майбутнє життя. Я від древніх греків тащуся просто. Я вважаю, що це найкрутіша цивілізація, яка колись існувала. Вона дала нам все! Якби не греки не було б ані демократії, ані скульптури, ані академічного малюнку, архітектури. Ми усі жили би "під царями". У них був культ людини і культ свободи особистості, а не Путіна.
Чому ти ще не пішов у політику?
Голосуйте за Грецьку партію України! (сміється)
І про майбутній концерт LATEXFAUNA: чому нам треба там побувати?
По-перше, він буде пляжний, на ЮБК. По-друге, у останній день літа – 31 серпня. Дуже багато людей за 3 місяці ніде не були, не плавали, не відпочивали (та й у Києві погода була так собі). Ми — ваша остання надія, тому вибору немає – всі на наш концерт!
Квитки ТУТ.
5 улюблених треків Діми Зезюліна
Garden City Movement - Untouchable
alt-j - Taro
Foals - My number
Pompeya - 90
Мумий Тролль - Кассетный мальчик
Фото - Олександр Пілюгін