Попереду лишилося лише кілька днів спекотного літа. І ми радимо провести їх так, щоб гарячі серпневі спогади зігрівали у вересні, і в жовтні, і в листопаді. Беріть лимонад, зручно вмощуйтеся у кріслі і мерщій читати найпопулярніші видання серпня, які не дозволять вам замерзнути ще мінімум пів року!
“Клавка”, Марина Гримич
Щойно ця книжка з’явилася на світ, усі почали її обговорювати, записуючи ледь не до золотого фонду сучасної української літератури. Чому так сталося?
Дія роману «Клавка» відбувається в київському письменницькому будинку РОЛІТ 1947 року, у Спілці письменників України, коли відбувся Пленум, відомий в історії розгромом української літератури (зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського). Небагато хто знає, але розправою над цими двома класиками не обмежились: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хтось із піднятою головою та усмішкою на устах, а хтось із ганьбою та досмертними докорами сумління. Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про них усе, а всі ці драматичні події відбуваються просто на її очах. Паралельно в на перший погляд одноманітному житті “старої дівки” відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У та молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Марині Гримич дуже добре вдалося описати атмосферу повоєнного СРСР. Письменниця продемонструвала жах радянської імперії через побутові дрібнички, а потім уже почала лякати читачів справжніми злочинами режиму.
“Маркетер”, Олег Сенцов
Ім’я Олега Сенцова — кінорежисера, сценариста, письменника, громадського активіста, ув’язненого 2014 року в Криму та засудженого до 20-ти років за звинуваченням у тероризмі, сьогодні знає кожен українець. У таких умовах, коли навіть його листи рідним цензурують, Олег займається літературою. І не збирається зупинятися! “Маркетер” — збірка малої автобіографічної прози відомого режисера. Сенцов розповідає в ній здебільшого про свої студентські роки. Складання іспитів, будні в гуртожитку, на квартирах, нестримні веселощі, безгрошів’я — словом, звичні складові життя української молоді.
Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес... Вдумливий та уважний читач знайде все це у новій книжці Олега Сенцова. Переклад українською мовою поданий поруч із оригіналом.
“У пошуках варварів”, Андрій Любка
Напевно, не кожен поціновувач сучасної української літератури знає, як сильно й жадібно Любка любить Балкани та все, що з ними хоч якось пов’язане. Це легко можна простежити за його творчістю — майже у кожному романі або оповіданні є деталь, пов’язана з цією місцевістю, або ж взагалі — саме там відбуваються сюжетно важливі події.
Нова книжка автора — це вже окрема розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні — про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака — одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.
“Тіні”, Марічка Крижанівська
Напевно, не знайдеться жодної людини, яка не чула би про повість "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського, а також про однойменний фільм, знятий геніальним режисером Сергієм Параджановим. А от “Тіні” Марічки Крижанівської — це вже нове слово в сучасному розвитку української жанрової літератури. Перед нами буквально перший в історії гуцульський детективний роман!
Ідеться про детектив, занурений у прадавні вірування гуцулів, коли ще люди та духи разом творили гармонію Всесвіту, відтак із документальною точністю перепущений через процес зйомок легендарних «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова і доведений до наших часів, коли й відбувається несподівана розв’язка. Хто головний лиходій, хто головна жертва, а хто мимовільний нишпорка, хто і в який спосіб доклався до відновлення світового ладу — щоб усе це остаточно з’ясувати, треба дістатися останніх сторінок «Тіней».
P.S. Готуйтеся: Після прочитання цієї книжки вам неодмінно захочеться поїхати в Карпати, подивитись та прочитати “Тіні забутих предків”, а також біографію Параджанова.
“Франческа. Володарка офіцерського жетона”, Дорж Бату
Ця книжка — продовження першої частини "Франческа. Повелителька космічних траєкторій". Цікаво, що її автор народився та виріс в Бурятії, а пізніше переїхав до України, вивчив мову та почав писати нею (!), потім мігрував до США, де і сьогодні працює в NASA.
Сама ж Франческа — запальна сицилійська дівчина, яка закохалася в математику та потрапила під крило Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору. Компанію їй склав не менш харизматичний парубок Джорджіо (це і є автор — Дорж Бату або Андрій Васильєв). Одному Богові відомо, як доля звела таких різних людей. Але ми впевнені, що ця солодка парочка вже вдруге не дасть читачам засумувати.
Цього разу на NASA чекає ще більше пригод та викликів. Джорджіо та Франческа стають героями власної бондіани, разом рятують світ й одне одного, отримують офіцерські звання та дізнаються, як правильно закручувати гайки. Нова книжка Доржа Бату — це невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, а й бути поруч у потрібний момент.