У 2014 році фільм студії Disney "Чаклунка" став одним з найгучніших проєктів. Творцям цієї незвичайної інтерпретації казки про сплячу красуню вдалося змінити давно усталені уявлення про сили добра і зла, вдихнути в цю історію нове життя та зробити стрічку зворушливою, смішною і драматичною. А вчора в український прокат вийшло продовження цього легендарного фентезі. Чи варто йти на нього до кінотеатру — читайте у нашому матеріалі.
За сюжетом, принцеса Аврора (Елль Фаннінг) заручена з принцом Філіпом (Гарріс Діккінсон). Але коли її хрещена мати Малефісента (Анджеліна Джолі) втрачає самоконтроль під час обіду з батьками майбутнього нареченого, королем Джоном (Роберт Ліндсей) та королевою Інгрет (Мішель Пфайффер), ця суперечка загрожує перетворити хитке перемир'я між людьми і ельфами на спустошливу війну.
Історія більше нагадує екшн, а не якусь казочку. До речі, це і відрізняє її від першої частини, де дії відбуваються більш плавно, а інколи взагалі довго тягнуться. Тут все навпаки. Кадри, локації та персонажі змінюються майже так само швидко, як вбрання Малефісенти. Ось вона у своєму капелюху з рогами, а ось — без, а ось нова сукня. І ще, і ще, і ще одна. Це було схоже на модний показ, але ми і не проти - тільки б частіше бачити Джолі у стрічці. Бо це насправді проблема! Хоч Елль Фаннінг добре зіграла Аврору (у персонажа з’явилася навіть якась глибина порівняно з першою частиною), Малефісенти у фільмі про Малефісенту було замало. І ми не жартуємо.
Події, пов’язані в першу чергу з головними героями, відбуваються занадто швидко. А сцена, де кіт намагається наздогнати магічну істоту і яка не має ніякого сюжетного навантаження, займає кілька хвилин. Чому ж не показали більше чаклунки? Таке враження, наче вона була дуже зайнята і змогла знятися тільки в частині фільму.
До речі, цього разу у Малефісенти з’явилася суперниця - Інгрет, яку зіграла Мішель Пфайффер. Між жінками спалахнула іскра неприязні, а пізніше і ненависті. Було цікаво, як же вони протистоятимуть одна одній? Словом, хотілося хліба й видовищ! Але і цього не було. Акторки знялися лише у двох (!) спільних сценах за дві години: у сцені з обідом та у фінальній битві. Але не будемо про погане. Стрічку є за що і похвалити!
По-перше, Джолі, її костюми та вилиці вражають. Хоч бачили ми її не так часто, як хотіли, але приємно дивитися, що навіть через 5 років вона досі може передати той образ Малефісенти, до якого всі так звикли. А ці червоні губи!
До речі, битва двох армій зроблена більш грандіозно, ніж сутичка Феї зі Стефаном (батьком Аврори) і його людьми у темряві з першого фільму. Її масштаб дійсно вражає — особливо якщо згадати, що це взагалі-то дитяча казка, орієнтована на сім'ї. Щось схоже було у перших "Хроніках Нарнії" — навмисна казковість аж ніяк не заважала реальним смертям і загальній жорстокості цієї сутички. І, несподівано, безглузді феї, які в першому фільмі всіх лише “підбішували”, теж були важливими в останній битві. Погодьтеся, навряд хтось очікував, що вони здатні викликати сльози не лише від сміху.
А нам лишається лише захоплюватися самим образом Малефісенти, в серці якої постійно відбувається якась внутрішня боротьба і яка постійно сумнівається в необхідності атакувати своїх суперниць. Шкода, що творці франшизи намагалися всіма силами прибрати фею на задній план, замаскувати її порочність і та внутрішнє зло, заступити армією другорядних персонажів, які не викликають і краплі того ж інтересу, що й провідна акторка сучасності з оригінальним мейк-апом та вже фірмовими рогами на голові.
Кіносвіт уже заполонили негативні відгуки на продовження “Чаклунки”, але ми не робимо поспішних висновків. І вам не радимо! Варто пам’ятати, що це казка від Disney. І якщо ви маєте претензії до цієї стрічки через передбачуваність її фіналу та шаблонність деяких персонажів, як-от принца або короля, то нагадуйте собі, що це проблема жанру, а не акторів або сценаристів.