Знімальний майданчик - наче окрема держава зі своїми законами, правилами та, звісно, прикметами. Для кіношників нема нічого важливішого, аніж дотримуватись своїх "обрядів", інакше все ЗВІСНО Ж, піде "не за планом". Про найпоширеніші прикмети ми вам зараз розповімо, аби трохи занурити у магічний світ кіновиробництва.
Розбита тарілка
Одна з найвідоміших традицій - це розбити тарілку з назвою проекту та прізвищами знімальної групи перед самим початком знімального процесу. Як правило, розбивають її об штатив камери, а вся знімальна група потім збирає уламки зі своїми прізвищами та залишає їх собі на пам'ять. Все це робиться на щастя, для того, аби зйомки пройшли добре і без проблем.
Крайній - не останній!
Повірте, ви ніколи не почуєте від кіношника словосполучення "останній кадр", "останній знімальний день", "остання сцена" і т.д. Подейкують, якщо сказати "остання сцена", то вона може й справді стати останньою у твоїй кар'єрі, тому тих, хто лише починає працювати у кінобізнесі, завжди поправляють більш досвідчені колеги: "Кажи не "останній", а "крайній"!
Хтось спить? Фотографуй!
Зйомки - процес почасти дуже довгий і складний. Інколи на майданчику люди проводять по 15 годин на добу, а то й більше. Звісно, стомлені творці тільки й думають, як знайти трохи часу та місце, де би подрімати. Щоразу цим користуються колеги та роблять кумедні фото сплячого, а потім, як правило, надсилають у загальний чат і роблять що? Звісно, сміються над тим, хто влаштував собі сієсту на майданчику. Зазвичай, "жертви" на таке не ображаються, а навпаки, ще й постять у соцмережі свої заспані фото.
Собака у кадрі? Знімай!
Ще з часів фільм Тарковського "Андрій Рубльов" повелось: якщо собака випадково потрапляє у кадр, то ні в якому разі не можна зупиняти знімальний процес. Собака - це гарний знак, який передрікає успіх серед глядачів.
Табу на лузання насіння
Кажуть, що справжню біду на проект може накликати поїдання соняшникового насіння просто біля камер. Якщо не прогнати такого бешкетника зі знімального майданчика, то фільм обов'язково провалиться у прокаті. Принаймні, так кажуть любителі кінозабобон.
Дупою додолу!
Це правило стосується і кіно-, і театральних акторів. Якщо сценарій з твоєю роллю падає додолу, то ти мусиш одразу ж на нього сісти. І неважливо, яка під папером поверхня: тепла підлога чи калюжа з багнюкою, ти все одно мусиш приземлитись, адже на кону - гарно зіграна роль.
Ти куди сів? Взагалі головою не думаєш?!
Крісло режисера - це святе місце, на яке не має право сідати ніхто, окрім його власника. Саме тому зазвичай режисерське крісло навіть підписують прізвищем постановника. Річ у тім, що кіношники вірять, якщо хтось інший сідає на місце постановника, то все під час зйомок піде не так, а інколи навіть можна накликати біду на проект. Не знаємо, як із містикою, але режисер точно не будем радий, коли побачить вашу п'яту точку на своєму "троні".
Якщо в труну, то тільки з язиком!
Як ви вже зрозуміли, актори - дуже забобонні люди. Саме тому сцени, коли потрібно лежати у труні, частенько викликають в них сильне занепокоєння. Люди бояться, що можна цим направити енергію "не в той бік" і накликати на себе смерть або дрібніші неприємності. На щастя, є спосіб позбавитись негативу - просто подивіться у камеру після відзнятого дублю та покажіть язик. Наче рукою зніме!
Так напився на "шапці", що забув свою шапку
Ну і куди ж без цього "головного убору" після завершення зйомок? "Шапка" - це вечірка, яку прийнято організовувати, коли матеріал вже відзнято. На паті запрошуються всі, хто працював над проектом, веселяться та пригадують кумедні (або не дуже) моменти зйомок.
