Українське серіальне виробництво отримало новий виток - спочатку на екрани вийшов детективний нуар "Схованки" від ICTV, тепер на YouTube "прилетіли" "Перші ластівки" - підліткова драма виробництва "Нового каналу". Чим здивує нас цей серіал та чи буде він таким же вражаючим, як і "Схованки" - ми подивились першу серію і нам є, що сказати.
Сюжет зустрічає глядача під час святкування "Першого вересня". Нік зі своїм найліпшим другом Максом готують новий пранк для того, щоб хайпанути та принизити дівчат зі своєї школи. Катя залишається на другий рік в 11 классі, вона живе в родині глухонімих алкоголіків, які більшість свого часу проводять на підлозі кухні з пляшкою горілки. Федя повернувся до школи після трагічних для нього канікул. В житті школярів з'являється невідомий "друг" по переписці, який дає їм суїцидальні завдання та змушує грати на межі з життям. Після кожного виконаного завдання людина має зробити собі помітку на тілі у вигляді ластівки. Федя малює тату на руці, а Катя шрами на нозі.
Саме так виглядає зав'язка першої серії і розказувати більше - це вже територія спойлерів. Одразу попереджу, що перші 15 хвилин серіалу потрібно "перетерпіти". Сумбурний початок виглядає так, наче ми вже давно знаємо цих героїв і щонайменше кілька сезонів спостерігали за ними. Вставляються трохи недоречні розмови вчителів, які виглядають награними і кумедними. Та, чим далі "Перші ластівки" рухаються по сюжету, тим сильніше ти захоплюєшься історією та її героями. І в якийсь момент твоє скептичне та критичне ставлення змінюється на простий глядацький захват, що є найціннішим.
"Перші ластівки" можна звинувачувати в схожості на "13 причин чому" від Netflix, а також в алюзії на давно історії про "Синього кита", який доводив підлітків до самогубства. Але проект "Нового каналу" настільки органічно працює та грає з цими темами, що потреба у звинуваченні зникає майже одразу. Ти віриш у сюжет, тобі цікаво його дивитись, тобі подобаються головні герої, а тому ти не проти того, що пропонують. Не менш важливо, що через ці прийоми "Ластівки" говорять з підлітками або навіть з їх батьками на важливі теми, про те, що треба чути своїх дітей, друзів, знайомих та оточуючих. Там, де треба, зверни увагу на людину та спитай, що в неї трапилось і не лишай саму, не будь жорстоким до однолітків, навіть, якщо тобі здається, що ти "сильніший" та "крутіший", бо твоя "невинна" жорстокість здатна зламати чиєсь життя. І, порівнюючи з невдалими спробами "Школи" говорити на "молодіжні" теми, у "Ластівках" все виглядає справжнім: і школа, і вчителі та учні. Якщо у проекті 1+1 всі герої були однобокими функціями, без глибини та різних сторін, а події однієї серії аж ніяк потім не впливали на їх характери у наступних, то в "Ластівках" персонажі неоднозначні, схожі на справжніх людей, а кожний маленький рух може повністю змінити вектор шляху кожного з них. Взяти до уваги того ж гопніка-блогера Ніка, який на початку здається повним ідіотом. Чим далі, тим більше він нам подобається, адже ми починаємо бачити його справжнього та людяного.
Невідомо, як режисерові Валентину Шпакову вдалося після двох дурнуватих комедій "Інфоголік" та "Зустріч однокласників" схопити таку потужну тему та впевнено її осідлати, але в серіалі справді майже всі компоненти на своїх місцях і при цьому добре працюють. Важко сказати, хто з ким попроцював, але актори в ролях школярів, хоч і виглядають значно дорослішими, але при цьому вони дуже впевнено та правдиво грають своїх персонажів. Особливо дивує трійка головних героїв - Олександр Рудинський (Нік), Таїсія Щурук (Катя) та Максим Самчик (Федя). Кожен з них створив образ, який стовідсотково буде викликати цілий спектр емоцій у глядача.
З "дорослими" акторами, на жаль, не все так однозначно. Є дуже крута Олеся Жураківська, що зіграла маму однієї з дівчат і дуже влучно потрапила в образ жінки, що виміщує свої комплекси на власній дитині. Є не менш крутий Сергій Кияшко, та складається враження, наче йому не дуже цікаво грати в "Ластівках" - якось ліниво він існує в кадрі. Від цього стає прикро, адже той талант, який Кияшко демонструє на сцені театру хотілося би бачити й на екрані.
Технічно "Перші ластівки" не виглядають ідеальними (інколи є питання до монтажу та зйомки), але загалом все тут на високому рівні. Картинка атмосферна та дарує "Ластівкам" неповторну серед українських серіалів самобутність. Ти з перших кадрів розумієш депресивний настрій серіалу задовго до того, як герої починають розмовляти. Одразу відчувається спроба творців зробити щось нове для нашого телебачення. Операторська робота в цьому плані дуже "смачна". Звісно, що є над чим працювати, але деякі кадри справді наче з якогось рейтингового серіалу від Netflix чи HBO. Наприклад, момент, коли Федя падає в одязі до басейну дуже нагадав "Ейфорію", у всякому разі була схожа стилістика зйомки. Щоправда, в тому ж моменті дуже хотілося, щоб він був знятий одним кадром, а не перебивався постійно на руку героя, але то можна пробачити. В будь-якому разі, таких сцен, від яких отримуєш естетичне задоволення в серіалі чимало.
Не останню роль грає вдалий саундтрек, що доповнює все вищеперераховане та допомагає створювати емоційне напруження.
"Перші ластівки" - той український серіал, який пропускати не можна. Так, ми не виключаємо того, що він може вам "не зайти" через низку причин. Та все ж таки, краще неідеальні, але "свіжі" "Ластівки", аніж бездарна "Школа" з її армією шанувальників, смак яких викликає сумніви.