Про молодого, але дуже перспективного українського режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва за останні три місяці чув, напевно, кожен. Зі своєю першою повнометражною стрічкою "Додому" він дебютував у Каннах та навіть був номінований на нагороду "Особливий погляд"! Насправді фільмографія режисера не така вже й багата на фільми про любов. Тому, кітики, спеціально для вас Наріман Алієв вирішив поділитися цим прекрасним почуттям та своїми улюбленими стрічками про кохання, які не дадуть замерзнути холодними осінніми вечорами.
"Леон" реж. Люк Бесcон (1994)
Побачив я це кіно вперше в 12 років по ТБ. Після нього в мене вперше з’явились думки стати режисером, бо ті емоції, які я пережив під час перегляду, були унікальними! Наступного дня я на ринку знайшов цей фільм на DVD та ще раз його подивився на одному диханні. Довгий час я не знав назви пісні Стінга, яка звучить у “Леоні”, хоч і замовляв та купував усі пластинки з його композиціями, що були в моєму селі на той час. Та “Shape of my heart” не було ніде. Тому доводилося просто вмикати титри фільму раз за разом, аби її послухати.
"Любовний настрій" реж. Вонг Кар Вай (2000)
Це унікальний фільм про кохання, адже між головними героями ніякої близькості не відбувається. Лише одного разу вони доторкнулися рук одне одного. Та все ж, це одна із найбільш щирих та емоційніших кінокартин, які я бачив. Меланхолійний, красивий, спокійний та незабутній саундтрек, який міг би будь-який фільм зробити культовим. Це той тип стрічок, які немовби довго достигають і з роками стають кращими.
"Труднощі перекладу" реж. Софія Коппола (2003)
Цей фільм створений Софією Копполою під враженням попередньої картини - “Любовного настрою”. Юна Скарлетт Йоганссон та Білл Мюррей, який так красиво старіє, стали цікавим поєднанням в густонаселеному, але дуже самотньому Токіо.
"Вічне сяйво чистого розуму" реж. Мішель Гондрі (2004)
Стрічка, яка відкрила світу драматичну сторону Джима Керрі. Чудовий сценарій… Цікава режисерська гра з простором та часом. Дуже чуттєвий, з присмаком ностальгії за справжнім (цитуючи Вознесенського) фільм, який не залишить нікого байдужим. І звісно, тут не обійшлося без ідеального саундтреку - Beck.
"Вона" реж. Спайк Джонс (2013)
Це кіно про футуристичне майбутнє та самотність. Для того, щоб закохатись, не потрібна людина. Потрібен тільки її образ, який ми любитимемо, незважаючи ні на що. Музичний супровід Arcade Fire довгий час слухав, як окрему платівку.