Сьогодні класику світового кінематографу виповнюється 78 років! Пропонуємо вам пригадати, хто такий Мартін Скорсезе та чому його вважають одним із найвеличніших кіномитців.
Мартін Скорсезе був та лишається одним із режисерів течії "Нового Голлівуду", яка з'явилася одразу після "Нової хвилі французького кіно". Як "Нова хвиля", так і "Новий Голлівуд" здійснили революцію у світі європейського та американського кінематографу, на зміну студійному та продюсерському кіно прийшло кіно режисерське. Молоді, сміливі та нахабні творці почали знімати стрічки про те, що відбувається зараз у світі та про людей у центрі актуальних подій. Сполучені Штати 70-х страждали одразу з кількох причин. Перша із них — це війна у В'єтнамі. Солдати, які повертались із поля бою додому, відчували себе нікому не потрібними, адже суспільство не надто звертало на них увагу. Така байдужість вкупі з "привидами війни" лишала слід у психіці колишніх вояк.
Молодий Скорсезе
Ще однією нагальною проблемою в американському суспільстві була серйозна економічна криза за правління Ніксона. Високі ціни, значний рівень безробіття та шалена хвиля злочинів покотились США. Це не могло не позначитись на житті американців та не знайти відображення у стрічках Скорсезе.
Перш за все, варто згадати стрічку "Таксист" — один із перших хітів режисера. За сюжетом, ветеран війни у В'єтнамі страждає від безсоння, тому влаштовується нічним водієм до служби таксі. Герой молодого Де Ніро катається вулицями брудного (на той час) Нью-Йорку та спостерігає за всією "нечистю", що виповзає на поверхню після заходу сонця. Відчуваючи гостру потребу бути потрібним суспільству, таксист вирішує взяти зброю до рук і навести лад у місті. Фільм отримав "Золоту пальмову гілку" в Каннах, чотири номінації на "Оскар", дві на "Золотий глобус" та ще купу різноманітних кінопремій на всесвітньо відомих фестивалях. Та головне у "Таксисті" не це, а те, як сильно він вплинув на кінематограф. Саме Мартіну Скорсезе мають завдячувати усі фанати нового "Джокера", адже кіно Тодда Філліпса є своєрідним рімейк одразу на два фільми Скорсезе "Таксист" та "Король комедій".
Де Ніро та Скорсезе у фільмі "Таксист"
Кожен наступний фільм режисера ставав хітом та майбутньою класикою. Мартін не зупинявся на якомусь конкретному жанрі. Він успішно демонструє себе у якості постановника романтичного мюзиклу "Нью-Йорк, Нью-Йорк", створює документальний фільм-концерт "Останній вальс" про гурт "The Band", знімає спортивний байопік "Скажений бик" про відомого на той час боксера Джейка Ламотту. До речі, саме за цю роль Де Ніро отримав свій другий "Оскар" (перший був за "Хрещеного батька 2").
Далі у кар'єрі Скорсезе стався провал — "Король комедії" про нещасного коміка, який мріє про славу та популярність і йде на злочин заради своєї мрії. Критики писали, що це найнудніша з усіх робіт митця і вони взагалі не розуміють, як таке можна було зняти після "Таксиста" та "Скаженого бика". Фільм провалився у прокаті, зібравши якихось 2 мільйони з бюджетом вдесятеро більшим. Та час розставив все по місцях: стрічка стала культовою та була досконало процитована у "Джокері" Тодда Філліпса, а у фільмографії Роберта Де Ніро досі відзначають "Король комедії" як одну із найкращих його ролей.
Та ніхто не міг очікувати, що після всіх цих нью-йоркських історій він зніме історичну драму про Ісуса Христа. "Остання спокуса Христа" була досить нетиповою, як і для фільму самого режисера, так і для релігійного кіно в цілому. Якщо зазвичай у кінематографі, літературі, музиці та у мистецтві Ісуса зображають символом чистоти та святості, то Мартін Скорсезе створив дуже суперечливий образ у дуеті з Віллемом Дефо. У цій стрічці Ісус, перш за все, людина, яка також грішить, робить погані вчинки, має таємні бажання. І, хоч проти фільму цілком очевидно була висунута кампанія від ображених християн, "Останню спокусу Христа" можна назвати однією з найважливіших робіт у кар'єрі Скорсезе.
Віллем Дефо у фільмі "Остання спокуса Христа"
Після цього режисер неодноразово пробував себе в історичному кіно. Чого лише варта костюмована мелодрама "Епоха цноти" з одним із найталановитіших голлівудських акторів у головній ролі Деніелом Дей Льюїсом.
Паралельно режисер випускає два свої культові кримінальні хіти — "Славні хлопці" та "Казино". В обох головну роль виконав хто, як гадаєте? Звісно, Де Ніро.
Та у 2000-х Мартін обрав собі нового фаворита на довгих 20 років. Як ви вже напевно здогадалися, мова йде про Леонардо ДіКапріо. Першою їх спільною роботою стала кримінально-історична драма "Банди Нью-Йорка". Історію помсти хлопчика за вбивство батька хочеться передивлятись щотижня. Саме завдяки співпраці зі Скорсезе ДіКапріо перетворився із гарненького хлопчика на потужного та глибокого актора, який із кожною новою роллю наближався до "Оскара".
У "Авіаторі" молодий Лео зіграв багатія, який витрачає на зйомки фільму всі свої статки та втрачає глузд. Це саме та драма, яка не лишає на тобі жодного живого місця після перегляду. Ти наче перебуваєш в стані божевілля разом з головним героєм. Безперечно, цю роль можна назвати найкращою у Леонардо.
Після цього Скорсезе ще тричі працював із Лео, і всі три фільми вражали як глядачів, так і кінокритиків. Спочатку були "Відступники" — про подвійного агента серед злочинців та стукача серед копів. Компанію ДіКапріо склали Метт Деймон та скажений Джек Ніколсон. Стрічка отримала "Оскар" як кращий фільм року у 2006-му. "Відступники" тримають напруження від початку до самого фіналу і не відпускають глядача ні на хвилину. Режисерська робота Скорсезе тут дуже влучна, всі прийоми працюють, актори вражають глибиною, а до сценарію взагалі неможливо було причепитися.
Після була головоломка "Острів проклятих", що за трейлером міг здатися горором, але насправді є потужним психологічним трилером, в якому глядач до кінця не розуміє, де правда, а де брехня і хто врешті-решт несе загрозу.
ДіКапріо у фільмі "Острів проклятих"
Останнім наразі фільмом Скорсезе та ДіКапріо є "Вовк з Волл-Стріт", в якому і режисер, і актор відірвалися на повну. Протягом трьох годин ми спостерігаємо за тим, як Джордан Белфорт у виконанні Лео нюхає кокаїн, вживає "колеса", кидає всіх на "бабки" та постійно з кимось займається сексом. У перервах між цим нам пояснюють фінансові схеми брокерських компаній та ще й розважають доволі якісним гумором. Також фільм відкрив всім зірку Марго Роббі та продемонстрував, що Джона Гілл не лише комедійний актор.
На жаль, непомітним для всіх залишилась медитативна драма про двох священників в Японії — "Мовчання". Фільм майже не отримав ніяких номінацій, не зібрав великих грошей в прокаті, але натомість показав історію того, яка вона — справжня віра в Бога. А в кадрі цього разу демонстрували свій талант Ендрю Гарфілд, Адам Драйвер та Ліам Нісон. При чому, кожен з них мав по декілька потужних моментів, від яких очі наповнювалися сльозами.
Талант Мартіна Скорсезе справді дивує та викликає захоплення. Більшість режисерів, які починали знімати фільми водночас із ним, сьогодні створюють повну лажу, спекулюють на своїх старих фільмах або просто пішли у самоповтор. Окрім того, що Рідлі Скотт повністю зіпсував своїх "Чужих", він ще й зняв дуже дивну картину про Мойсея з Крістіаном Бейлом у головній ролі. Френсіс Форд Коппола був великим колись, та його останній фільм 2012 року "Між" — це якась психоделічна нісенітниця, від якої хочеться лише покрутити пальцем біля голови. Джеймс Камерон вже понад 10 років робить продовження "Аватара" і продюсує нікому непотрібного "Термінатора 6". А ось Мартін Скорсезе єдиний зі старої школи "Нового Голлівуду" продовжує набирати оберти з кожним новим фільмом та не боїться час знімати щось нове та незвичне. Чи скажете ви, не знаючи імені режисера, що "Таксист", "Вовк з Волл Стріт", "Острів проклятих", "Мовчання" та "Hugo" знімала одна людина? Та ніколи у світі! Але це факт.
І хоч напади Скорсезе на фільми Marvel минулого року викликали здивування та трохи негативну реакцію, це жодним чином не віднімає таланту цього великого та неповторного режисера. Тож, у кого нема підписки на Netflix, швидко робимо її, знаходимо кілька годин вільного часу і дивимося його кращі стрічки. Скорсезе вас не розчарує!