Перед Новим роком кожному з нас ще більше хочеться казки. Пропонуємо додати трохи чарів у свої будні переглядаючи роботи шістьох дивовижних фотографів, які своїми світлинами доводять: справжнім мрійникам все до снаги.
Дипломатка міжнародних відносин із особливим поглядом на світ. Коли картинкам в її голові перестало вистачати місця, Ірина вирішила, що саме час придбати фотоапарат. З напрямком, в якому вона бажає працювати, жінка визначилася одразу: вже перша фотосесія стала ілюстрацією її казкових фантазій. Зараз роботи Брани - це майже театр із яскравими (інколи - знайомими з дитинства) персонажами, незвичним реквізитом, грою кольорів та морем тканини, з якою у Ірини якісь особливі стосунки.
Побачити, як створюються дива, можна на YouTube каналі фотографині.
Талановитого фотографа зі Львова знають далеко за межами України завдяки напрочуд атмосферним сюрреалістичним світлинам. Магія, яку ми бачимо - результат кропіткої постановочної роботи Олега, адже він детально вибудовує кожен сантиметр свого кадру і фіксує зображуване на плівку. На створення його відомої світлини з палаючою парасолькою знадобився цілий місяць, 30 парасольок різних форм і розмірів, колосальна витримка і непереборне бажання втілити свій задум.
У сюжетах Ліссі (справжнє ім’я - Lissy Laricchia) хочеться затриматися якомога довше. Пірнути туди, як Аліса в кролячу нору і опинитися просто в центрі вигаданої нею ж історії. Роботи канадської фотографині, які дійсно нагадують сцени з казки Льюїса Керролла, повертають у світ дитинства, мрій і дивацтв, де все дивне, незрозуміле й таке цікаве.
Зараз Ліссі експериментує з фешн-фотографією, та все ж саме її ранні автопортрети, зроблені у себе в кімнаті або в лісі за будинком, де вона мешкала, принесли дівчині популярність.
Викладач французької та англійської мов, який воліє розглядати світ не в одній площині, а крізь калейдоскоп метафоричності і образів, фотографує лише 4 роки. Роботи Світозара привертають увагу своєю поетичністю, приємною колористикою і цікавими обличчями “з родзинкою”. Фотограф часто запрошує до творчого діалогу акторів та художників і від цього його світлини, в яких відчувається любов до всього таємничого та містичного, несуть кінематографічний характер.
Цей молодий фотограф - справжній філософ, що любить природу і не боїться самотності. Більш того, саме цей стан досить часто стає головним об’єктом його натхнення. Кайл Томпсон працює з сюрреалістичною концептуальною фотографією, створюючи власний світ, діючою особою якого стає він сам. Роботи Кайла (в яких він демонструє прекрасну техніку роботи зі світлом, водою, цікавим реквізитом) мають дещо депресивний характер, але цей стан не токсичний для тих, хто їх розглядає, бо краса і художність кадру все-таки перемагає.
Фотопортрети цієї естонської фотохудожниці теж наповнені сумом. В ниx відчуваються якийсь глибокий сердечний біль дівчини та питання, які вона ставить до Всесвіту. Витончене тіло дівчини (більшу частину свого життя Кіллі присвятила балету) виглядає на її світлинах незахищеним та вразливим. А образи, які Спарре часто використовує, закриваючи голову та обличчя, говорять про те, що фотографиня досі знаходиться в пошуці самої себе. Фото Кіллі, як сновидіння, під час якиx ти можеш неочікувано для самого себе заплакати, та потім прокинутися з відчуттям якогось очищення.
