Одна із перших голосних прем'єр на Netflix у новому році - британський серіал "Дракула". Яким вийшло чергове переосмислення класичного твору Брема Стокера та чи варто його дивитись? Про це нижче.
За роки існування кінематографу роман про графа-кровопивцю екранізували купу разів. Ще в 1922 році було знято стрічку "Носферату: симфонія жаху", яка стала першою кіноадаптацією твору. Після того ми бачили "Дракулу" Френсіса Форда Копполи із Кіану Рівзом, Гері Олдманом та Ентоні Гопкінсом. Потім був фантастичний фільм "Дракула 2000", де кровопивцю зіграв молодий Джерард Батлер. Дракула також виступав головним антагоністом в триквелі коміксного "Блейда", а ще про нього було знято фентезійний екшн із Люком Евансом, в якому легендарний вампір був скоріше героєм, а не лиходієм. Поява серіалу була неминучою, залишалось лише дізнатись, хто саме візьметься за його виробництво.
Джерард Батлер у фільмі "Дракула 2000"
Новий "Дракула" хоч і вийшов на Netflix, та не є їх власним продуктом. Стрімінгова платформа радше придбала права на серіал у BBC задля показу в своїй мережі. Проект створювали шоураннери "Шерлока" Марк Гетісс та Стівен Моффат. І, якщо у когось ці два імені викликають захват від очікування чогось неймовірного, то у мене скоріше страх та скептицизм. У двох останніх сезонах "Шерлока" Моффат та Гетісс почали створювати сюжети рівня підліткових фанфіків. Чи змогли ці двоє реабілітуватись під час створення нового "Дракули"? Прикро, але ні. Переживати бодай за когось у серіалі дуже важко: або персонажі погано прописані, не дуже цікаві та зіграні нехаризматично, або вони своїми вчинками заводять сюжет в такий глухий кут, що ти вже чекаєш, коли вони таки помруть.
При всій повазі до акторів Класа Банга та Джона Хеффернана, це навіть близько не рівень Гері Олдмана та Кіану Рівза, чий дует у фільмі Копполи справді захоплював та лякав. Хоча, варто визнати, що за Дракулою Класа Банга інколи все ж цікаво спостерігати: своїми жартами він відходить від канонічної серйозності. З одного боку це непогано, з іншого - саме через це повірити в жах історії трохи складно.
Кіану Рівз та Гері Олдман у фільмі "Дракула" 1992 року
От над чим команда добре попрацювала, то це над створенням атмосфери. Моторошний настрій книги Брема Стокера відчувається тут майже в кожній сцені. Шкода лише, що ця атмосфера не підкріплена якісним сценарієм, який би тримав тебе біля екрану протягом 3 серій...
Відмовляти дивитись серіал ми не будемо, але і радити теж. Комусь новий "Дракула" однозначно сподобається, але такий великий твір заслуговує набагато кращої адаптації.