Головний претендент на "Оскар", володар премії "Золотий глобус", один з найкращих фільмів 2019 року, найкраща воєнна драма з часів "Врятувати рядового Райана", найсильніша стрічка культового режисера Сема Мендеса - все це говорять критики та глядачі про "1917". Вам ще потрібні якісь аргументи, аби піти на цю стрічку в кіно? Якщо так, то ось - наші.
1917 рік, Перша світова війна триває. Двох англійських капралів відправляють пішки на передову із терміновим завданням - доставити наказ полковнику МакКензі про скасування атаки на німецькі війська. Якщо хлопці не встигнуть, то 1600 людей загинуть у пастці ворога. Часу на все у головних героїв критично мало, а враховуючи, наскільки небезпечний шлях до батальйону, то подорож будь-якої миті може трагічно скінчитись.
Зазвичай про операторську роботу ми говоримо в останню чергу, бо зміст у фільмі для нас завжди найголовніший, та це не стосується "1917". У цій стрічці картинка є невід‘ємною частиною історії та стилю оповіді. Оператор Роджер Дікінс зробив те ж саме, що й Еммануель Любецкі у "Бьордмені", додавши вражаючий ефект присутності. Ми наче у комп'ютерній грі крокуємо за спинами героїв, проходимо з ними однаково кривавий та небезпечний шлях. "1917" знято та змонтовано так, наче кожна екранна хвилина дорівнює хвилині реального часу. Лише раз у "1917" використовується ЗТМ (затемнення - Yabl), коли головний герой непритомніє на кілька годин. Просто подивіться, як їм це вдалося знімати!
Звісно, у фільмі є монтажні склейки, щоправда, настільки непомітні, що здається, наче все знято одним кадром. Коротше кажучи, можете йти до букмекерів і ставити на перемогу Дікінса на "Оскарі" в номінації "Краща операторська робота" (можете подякувати нам за достовірний прогноз).
Оператор Роджер Дікінс та режисер Сем Мендес на знімальному майданчику "1917"
Сем Мендес дуже виважено підійшов до підбору акторського складу. У фільмі можна побачити зірок британського кіно Коліна Ферта, Бенедикта Камбербетча, Марка Стронга та Ендрю Скотта. Та не варто сподіватись, що весь екранний час належить бодай одному з них. Головні ролі у воєнній драмі виконали маловідомі актори Дін-Чарльз Чемпен та Джордж Маккей. Звісно, ви їх вже бачили на екрані. Перший грав Томена Барратеона в "Грі Престолів", другий у серіалі "1964" допомагав Джеймсу Франко рятувати Кеннеді. Проте, це не зірки першого ешелону, що добре для "1917", адже на екрані ти бачиш не відомого актора, а двох молодих хлопців, які продираються фронтом під час Першої світової. Це ще більше руйнує кордон між тобою та екраном. Єдиний, хто зіпсував враження своєю грою - Річард Медден (Робб Старк у "Грі Престолів"). У сцені діалогу між ним та героєм Джорджа Маккея відчувалось, як театрально Медден намагається заплакати, поки Маккей дійсно живе у кадрі. Взагалі, після цієї роботи останній просто мусить стати кінозіркою, бо його гра була не гіршою, ніж у Леонардо Ді Капріо в "Легенді Г‘ю Гласа".
Художник-постановник зробив усе можливе, щоби передати жахіття та бруд Першої світової війни, яку ще називають "окопною війною". Повірте, "1917" змусить вас пройти крізь всі кола пекла: гнилі трупи посеред дороги, відірвані кінцівки, пацюки, що жеруть загиблих та ще багато страхіть у кадрі створюють атмосферу справжнього апокаліпсису, чим, правду кажучи, війна і є.
Неможливо не сказати кільки слів про "нічну" сцену, коли головний герой в темряві серед руїн французького міста тікає від німців. Гра світла подарує таке естетичне задоволення, яке навіть не очікуєш отримати. Ця сцена дійсно варта того, аби назавжди увійти в історію світового кіно.
Та куди ж без музики Томаса Ньюмана, з яким Мендес працює майже над кожним проектом? Композиції грають не менш важливу роль, ніж зйомка, сюжет чи актори, а інколи навіть змушують атмосферу в кадрі грати іншими фарбами.
"1917" скоріше за все отримає свій "Оскар" за найкращий фільм і він цього цілком заслуговує. Хотілось би розповісти вам набагато більше, але не хочеться псувати враження перед переглядом. Цей фільм працює, як атракціон, але атракціон, який змушує думати та переживати. Мендес зняв дуже сумне та потужне кіно, після перегляду якого залишаєшся не спустошеним, а наповненим.
Фото: Business Insider, Forbes, newsday.com, Los Angeles Times.