Оскільки нещодавно Голлівудом пройшла хвиля звинуваченнь в харасменті не дивно, що через деякий час ці історії починають екранізувати. Ми вже бачили слабеньку документалку про Гарві Вайнштейна, прийшов час побачити "Секс-бомбу" — стрічку про трохи менш відомого українцям засновника Fox News Роджера Айлза, який також домагався своїх співробітниць.
Роджер Айлз протягом всіх своїх зіркових кар'єрних років у медіа мав жахливе "хобі" — примушувати колег до сексу та шантажувати звільненням. В якийсь момент одна з жертв Роджера — телеведуча Гретхен Карлсон (Ніколь Кідман) вирішила публічно звинуватити кривдника в домаганнях. До Гретхен приєдналась ще одна успішна ведуча з Fox Меган Келлі (Шарліз Терон). Чи вистачить влади та впливу Роджеру, щоб спростувати звинувачення, чи йому таки доведеться спокутувати власні гріхи?
Фільм знято в стилістиці відомих стрічок Адама Маккея "Гра на пониження" та "Влада". Така собі "історія за лаштунками", яку вирішили показати всьому світові. Режисер Джей Роуч знайомить нас із героєм (чи радше героїнею) — Меган Келлі. Саме вона стає провідником, який крокує із глядачем коридорами Fox News. Меган "знищує" четверту стіну і, коли щось стає незрозумілим, намагається це пояснити глядачеві простою мовою. Все було б непогано, але якщо для Маккея такий стиль є авторським і почуває він себе у ньому комфортно, то для Роуча ці "штанці" трохи завеликі. Саме тому "Секс-бомба" виглядає не зірковою стрічкою (попри зірковий каст), а фільмом другого ґатунку.
Джей Роуч
Оповідь у фільмі поділена на кілька частин так, щоб глядач стежив одразу за трьома сюжетними лініями, які у фіналі мають якось органічно поєднатися. Проблема в тому, що цього не трапляється. На початку нам дають зрозуміти, що у Меган серйозний конфлікт із Дональдом Трампом, але потім про це забувають. В кампанії Гретхен не відчувається якогось перелому, конфлікту. Протягом всього фільму персонаж не потрапляє у складні ситуації, а значить, не змінюється. І це дивно, адже в такій "гарячій" справі сьогодення як харасмент складнощів не може не бути. Протягом стрічки краще всіх розкривається героїня Марго Роббі — єдина не реальна, а вигадана героїня. Її мотивація, вчинки та біль виглядають найзрозумілішими та більш-менш добре прописаними в сценарії.
Щодо акторської гри, то Марго Роббі та Шарліз Терон добре себе показали у фільмі, та нічого нового ми не побачили. Сцена, в якій Роджер змушував героїню Роббі підняти спідницю справді сильна у своїй бридкості саме завдяки емоційній грі Марго. Шарліз Терон теж мала кілька потужних сцен, але більшість "ефірного часу" проіснувала на своїй природній харизмі. А ось з Ніколь Кідман все погано. Її вираз обличчя протягом стрічки говорив лише одне: "Я прийшла сюди за акторським гонораром". Ніякої емпатії до неї не відчуваєш взагалі.
У всьому іншому цей байопік є просто ніяким. Окремі сцени чіпляють, але як цілісний продукт кіно не працює. Історія занадто сухо та нецікаво подана, головні героїні не мають якоїсь глибини, а режисура намагається копіювати інший стиль, тому оригінальності "Секс-бомбі" теж бракує.
Чи йти на цю стрічку в кіно? Особисто ми вдруге не хотіли б її подивитися, але, якщо ви щирий фанат Терон, Кідман, Роббі чи Біллі Айліш (саме її "Bad guy" стала саундтреком до "Секс-бомби"), то беріть свій квиточок. Потім розкажіть нам у коментарях, як воно було.
Фото: CNN, IMDb