Стрімінг Apple TV + не зупиняється на досягнутому завдяки серіалу "Ранкове шоу" і продовжує тішити глядачів уже повнометражним кіно. Одним з таких фільмів стала нещодавня прем‘єра стрімінгу «Банкір». Чи має шанси ця стрічка стати ще одним "пострілом в яблучко" від Apple+, про це ми вам і розповімо.
«Банкір» говорить з глядачем про расову сегрегацію в США у ХХ сторіччі. Історія будується навколо двох темношкірих підприємців, які вирішують придбати банк у Лос-Анджелесі, та через особливе ставлення до афроамериканців зробити це виявляється не так просто. Тому головні герої вирішують найняти "білого" американця, аби той вів бізнес від їх імені, а самі вдають прибиральника та водія. Чим далі вони заходять, тим більше проблем з владою в них виникає, адже люди не мають бажання бути клієнтами банку, в керівництво якого входять темношкірі. Та й з їхньою довіреною особою виникають проблеми...
Чи варто дивитися «Банкіра»? Однозначно так, але вам точно варто знати про його мінуси. «Банкір» — не бездоганне кіно саме через свою бездоганність, як би дивно це не звучало. Фільм від Apple TV+ настільки "вилизаний", в нього немає якогось подвійного дна. Знаєте, така собі «академічна» стрічка з "глянцевою" операторською роботою, абсолютно чистою історією, сценаристи якої знають, коли треба натиснути на емоції, а коли — трохи послабити і розважити глядача жартами, щоби було не надто ризиковано. Якщо порівнювати «Банкіра» з нещодавнім «Просто помилувати», то перший сильно програє. «Просто помилувати» — фільм жорсткий тоді, коли це потрібно, він демонструє всіх жахи сегрегації, не боячись "забруднити" глядача зображеним. «Банкір» же намагається бути милим і саме тому програє у відвертості.
Це в будь-якому разі не робить фільм поганим, бо врешті-решт історія показана цікава, й від початку до фіналу від стрічки відірватися дуже складно. Афера, яку головні герої вирішили провернути, справді викликає захоплення. Сцени, в яких герої навчають банківської справи та гри в гольф найману ними людину, нагадують «11 друзів Оушена», коли Денні Оушен (Джордж Клуні) та компанія готували план пограбування. Та й у динаміці «Банкір» не відстає від вищезгаданого фільму Содерберга. Історія стрімко рухається не даючи тобі сумувати, та при цьому не втрачає драматургічної цілісності і все, що потрібно розкрити, вона розкриває.
Щодо акторської гри, то, можливо, Ентоні Макі, Семюел Л. Джексон та Ніколас Голт й не зіграли у фільмі нічого нового для себе, але вони чітко зобразили ті характери, яких потребувала від них історія. Іншими словами, ролі не на Оскар, але їм віриш і це головне. Семюел Л. Джексон як завжди в образі «крутого афроамериканця», який брутально жартує та вражає всіх своєю харизмою. Ентоні Макі такий собі борець за справедливість, який мріє допомогти своєму народові. Найцікавіший тут, звісно, Ніколас Голт. Саме він змінюється найбільше, особливо, коли робить помилки, а його мікроміміка інколи говорить відвертіше за будь-які слова.
"Банкір" — це не той фільм, який надовго залишиться у вашій персональній колекції. Ви навряд чи будете його передивлятись десятки разів, та, можливо, одного разу для цього справді якісного й цікавого фільму цілком досить.
Фото: IMDb, torrentgalaxy.to