Костюмованих історичних драм у наш час так багато, що ними вже нікого не здивуєш. Проте два роки тому сценарист Тоні Макнамара перевернув жанр з ніг на голову, написавши сценарій до комедії Йоргоса Лантімоса «Фаворитка». В цьому ж році Тоні пішов далі і виступив шоураннером міні-серіалу «Велика» про російську імператрицю Катерину II. Той, хто бачив «Фаворитку», може здогадатися, що серіал «Велика» від Hulu дуже далекий від простого історичного байопіка. Перед нами – гострий фарс в антуражі царської Росії XVIII сторіччя. Чи вартий цей фарс перегляду? Пояснюємо.
За сюжетом молода ще Катерина II, народжена в Німеччині, переїздить до Росії і виходить заміж за імператора Петра III. Він син славнозвісного Петра Великого, або ж Петра I (в реальності онук), але від відомого батька в нього залишилось лише ім'я та престол. Петро III дурний, розбещений, інфантильний і зовсім не знає, як керувати державою. Такий собі гопник часів імперії: з нічого розв’язує бійки, їсть, тримаючи в руках відрубану голову ворога, дарує дружині ведмедів. Катерина ж вродлива, розумна, освічена ідеалістка, яка мріє побудувати Росію на європейських цінностях – зробити її державою, де життя людини було б чогось варте.
У її плані є одна велика проблема – вона жінка. А у жінки в Росії роль невелика: втішати свого чоловіка та народжувати йому дітей. Катерину не влаштовує роль живої іграшки для короля, тож вона починає плести змову проти нього з ціллю вбити та захопити владу.
Що цікаво, цей серіал викликав хвилю обурень у росіян. Вони роздратовані, що «кляті американці» знову паплюжать добре ім'я Росії. Проте, чи є серіал «Велика» наклепом? Ні, зовсім. Чи багато тут фарсу? Так. Чи висміює він певні вади суспільства, в тому числі й сучасного? Із великим задоволенням. При цьому він не перекручує факти і нікому не нав'язує ані альтернативної ідеології, ані альтернативного погляду на історію: кожну серію тут супроводжує невеличкий жартівливий епіграф – «an ocassionaly true story» («частково правдива історія» – Yabl).
Відомо, що в житті Катерина Велика були далеко не найприємнішою особистістю і змову проти чоловіка вона влаштувала не заради щастя Росії. Саме вона у свій час приєднала Крим до імперії, знизила рівень благополуччя простого народу та покращила умови для так званої дворянської еліти.
Але серіал зовсім не про це. «Велика» – це ще одне висловлювання на тему фемінізму. Висловлювання дещо радикальне, але яскраве. Чому радикальне? Бо тут є дві сторони: Петро та Катерина. Як я сказав раніше, Петро у серіалі нічим не кращий за звичайного мажора, що вміє лише витрачати гроші, спати з усіма навколо та поводити себе, як інфантильний імбіцил. Втім, він теж людина, яку шкода і яка сама в дитинстві постраждала від варварських законів. Інша справа Катерина: читає Декарта та Дідро, розуміє, як потрібно керувати державою, добра та гуманна. Її бажання вбити чоловіка зумовлене виключно прагненням зробити Росію європейською країною, аж ніяк не жагою крові.
Не дивлячись на протистояння, між головними героями відчувається неабияка хімія. Навіть в останній серії, коли конфлікт доведений до кипіння і ти розумієш, що герої готові розірвати один одного, вони все одно по-своему залишаються чоловіком і дружиною. Це водночас і смішно, через градус абсурду ситуації, і мило, і сумно, бо тобі, врешті-решт, в глибині душі хочеться, аби все в обох було добре.
Загалом Ель Феннінг та Ніколас Голт попрацювали у «Великій» прекрасно. Акторська природа Ніколаса просто створена для ролей на кшталт Петра III. Ми його бачили різним, але у «Великій» він як ніколи на своєму місці. Що ж до Ель Феннінг, то можна сказати лише одне: колись маленька дівчинка з кожним фільмом дорослішає, і в першу чергу як актор-профі. Першим важливим кроком у «новій» фільмографії Феннінг був «Неоновий демон» Ніколаса Віндінга Рефна. В серіалі вона продовжує свій професійний ріст. Феннінг абсолютно закохує у себе величезним спектром емоцій, її Катерина неоднозначна та складна. Хочеться лише сказати «Браво» та побажати їй не збавляти темп у майбутньому.
З естетичної точки зору, «Велика» дуже схожа на «Фаворитку». Комічне тут також побудовано на абсурдному перебільшенні – все в цьому серіалі або змушує дивуватися й ніяковіти, або викликає відчуття дисонансу. З одного боку, розкішні декорації, прекрасні костюми, зачіски, класична музика, а з іншого – вульгарний секс, «туалетні» жарти, чорний гумор, що ґрунтується на жорстокості. Чого варта тільки сцена, коли Катерина вперше приходить у кімнату Петра, аби зайнятись коханням, а у того в ліжку вже є жінка, тож він пропонує Катерині приєднатися. Або ці безкінечні сцени раптового побиття посуду й чарок з-під горілки, які у серіальних росіян відбуваються ледве не замість привітання (вочевидь, підкреслюючи їх переможну й сильну натуру).
Іншими словами, вся ця велич постійно розбивається об доволі лобовий, але влучний гумор, що прекрасно розкриває вади будь-якої влади. Разом із тим, попри градус абсурду, в історію на екрані віриш, переживаєш за героїв і уважно слідкуєш за подіями, що означає лише одне: знята «Велика» дуже грамотно та зі знанням справи.
Отож, чи варто дивитись новий проект Hulu? Якщо ви не боїтесь бути ображеними неправдивою історією, то обов‘язково! Це дуже гостро, талановито зіграно, написано, та поставлено, а головне – серіал заходить просто на одному подиху.