Харві Вайнштейн… тобто Джефрі Епштейн – людина в Америці досить відома. За останні 30 років він встиг наробити галасу в медіапросторі. Мільярдер, який з‘явився нізвідки і завів дружбу майже з усіма впливовими людьми в США. Філантроп, якого звинувачують у шахрайстві, педофілії, зґвалтуванні та сутенерстві. Врешті-решт, людина, яка повісилась у своїй тюремній камері 10 серпня минулого року. Чому ми заговорили про нього зараз? Бо Netflix випустили документальний серіал «Джефрі Епштейн: брудний багатій» про «подвиги» цього джентльмена.
Серіал базується на книзі суперпопулярного автора детективів Джеймса Паттерсона (до речі, сусіда Епштейна у Палм-Біч). Серії від режисерки Лізи Брайант розповідають не стільки про особистість Епштейна чи його професійну біо, скільки саме про звинувачення і сексуальні скандали, пов'язані з ним. Протягом чотирьох серій дівчата, які стали жертвами багатія, розповідають Netflix все, що з ними відбувалось, коли вони потрапляли в будинок Джефрі. Зазвичай Джефрі наймав дівчат-підлітків у якості масажисток. Коли вони приходили у маєток, він їх ґвалтував і пропонував в майбутньому за гроші приводити також своїх подруг та знайомих зі школи. Оскільки школярки (віком 14-15 років) переважно були з бідних сімей, більшість з них погоджувалися. «Найуспішніших» Джефрі потім продавав своїм впливовим друзям «на ніч». Ще у Джефрі був власний острів, куди він привозив «рабинь» та запрошував багатіїв, щоб влаштовувати там оргії.
Приватний острів Епштейна, Кариби
Сама по собі історія дуже стрьомна і про це потрібно говорити, знімати та кричати на кожному кроці – аби такого просто не повторювалось. Документалка дуже актуальна та важлива, але до неї виникають питання під час перегляду. Переглянувши перший епізод, ти такий: «Ого, ну нічого собі, що ж там далі? Зараз, напевно, нас занурять у підпільний бізнес Джефрі та почнуть детально розвивати тему!» На жаль, цього не відбувається.
Перший епізод повністю побудований на розповідях дівчат: історії їхнього досвіду страшенно схожі одна на одну, і це справді жахливо. Але протягом наступних чотирьох серій, як би цинічно це не звучало, ти вже відволікаєшся, бо знаєш, що саме прозвучить наступним. Звісно, параллельно нам розповідають про схеми Епштейна (до прикладу, відомий принцип піраміди він якраз і реалізував у роботі з новими дівчатами), про його приватний острів, про його юність на Волл-стріт, але цих шматків недостатньо для того, щоб отримати повне уявлення про людину та масштаб її вчинків.
Джефрі Епштейн разом із Дональдом Трампом
Якщо порівнювати «Джефрі Епштейн: брудний багатій» з іншими документалками про аб’юз та насилля, то той же «Бікрам» від Netflix набагато сильніше: тут об'ємно і детально змальовують портрет йога-ґвалтівника. Чого геть не скажеш про «Брудного багатія». Звичайно, з серії ти дізнаєшся, що Епштейн був кінченою тварюкою і одним з найкращих друзів Дональда Трампа. І в цьому якраз полягає проблема. Монтаж підводить тебе до думки, що серіал – не стільки спроба Netflix розповісти про страшну трагедію для сотні дівчат, скільки кампанія проти Трампа напередодні виборів. Самого Дональда Трампа у серіалі ні в чому не звинувачують, нам просто ледь не 25-м кадром постійно нагадують про їхню дружбу з Епштейном, показують спільне фото кілька разів і дають цитату Дональда, де він називав Джефрі своїм другом і «класним чуваком». А ви ж розумієте, як це працює? Трамп начебто і не причетний до «бізнесу» свого друга (принаймні, немає свідчень та доказів), але в нас складається враження, що він був ледь не фігурантом цієї справи. Це у Netflix вийшло дуже влучно, хотіли вони того чого чи ні.
Принц Ендрю, Вірджинія Робертс (обвинувачка у справі) та Гіслен Максвелл (помічниця Епштейна)
В цілому складається враження, що у серіалі нам показали лише поверхню айсберга, в той час як підводного каміння набагато більше. Так, ми знаємо, що з Джефрі водилися такі персони як принц Ендрю, Білл Клінтон чи Кевін Спейсі, але навіть його працівники боялися розповідати про картину повністю. Лише обривки і загальні фрази. Це притому, що винуватець дійства вже рік як помер. Єдине, що можна сказати точно: Джефрі Епштейн мав проблеми з психікою і отримував задоволення не від самого сексу навіть, а від можливості змусити дівчат страждати. Бо зі своїми зв'язками він спокійно міг знаходити тих, хто був би не проти зайнятися коханням з ним і друзями без грошей, але йому було куди цікавіше вербувати дівчат шкільного віку.
Джефрі Епштейн, кадр з документалки
Чи обов‘язкова до перегляду ця документалка? Так, звісно. Чи є вона шедевром? Ось з цим виникає проблема. «Брудному багатію» не вистачає художніх рішень, глибини, драматургії, яка була в «Дикій країні», «Королі тигрів», «Бікрамі» чи у фільмі про Гарві Вайнштейна на HBO. «Брудний багатій» побудований на розповідях і шматках біографії, які між собою не дуже органічно поєднуються. Дуже хотілося, щоб з кожним епізодом нас глибше занурювали у справу Епштейна. Але маємо те, що маємо. І на тому спасибі.