Впевнені, ви не раз питали себе, хто така Мері і чому вона “кривава”, коли куштували горілку з томатним соком, або ж хто це так активно пив персиковий лікер після сексу на пляжі, що з'явився тематичний коктейль.
Yabl робить короткий екскурс в історію і розповідає про шлях 10 класичних коктейлів, які вам навряд чи вдасться оминути влітку, до сучасного барного меню.
"Кривава Мері"
Назва культового коктейлю на основі томатного соку, горілки, соусу “Ворчестер”, крапельки вогняного Tabasco і стебла селери асоціюється із середньовічними вбивствами і вважається чудовим доповненням до шашлику. Історія його походження куди більш аристократична. Так, “Кривава Мері” був одним із найулюбленіших коктейлів героя Леонардо Ді Капріо – франта, що влаштовував найкращі вечірки у Нью-Йорку, Джея Гетсбі. Напій назвали на честь Марії, однак достеменно невідомо якої – першої королеви Англії Марії Тюдор, голлівудської зірки Мері Пікфорд чи офіціантки Мері, що працювала у кабаре “Bucket of Blood” (“Відро крові”) у Чикаго. За однією з версій його у 1921 році винайшов бармен паризького закладу “Harry's New York Bar” Фернан Петіо, у період, що Ф. С. Фіцджеральд назвав “епохою джазу”. Пізніше бармен доповнив рецептуру і додав інші інгредієнти до простої горілки і томатного соку.
"Секс на пляжі"
Коктейль на основі горілки, персикового лікеру, апельсинового та журавлиного соку, назва якого промовляється у барі досить тихо. За однією з версій, його винайшов бармен на ім’я Тед у 1980-х. Тед мав популяризувати персиковий лікер і не зміг вигадати для напою кращої назви – адже саме за цим, за еротичними пригодами та релаксом на пляжах тисячі туристів щороку приїжджають до Флориди. Не дивуйтесь, та це ще не найгірша версія: легкий коктейль з цитрусових ароматом міг отримати найменування, позбавлене будь-якої романтичності – “Пісок у твоїх шортах”.
"Космополітен"
Улюблений коктейль Керрі Бредшоу з’явився мінімум за 20 років до виходу на екран шоу про емансипацію, жіночу дружбу і любов до взуття Manolo Blahnik. Під час виходу серій “Сексу у великому місті” він вже був популярним у США. Є легенда, що напій вигадали представники гей-ком’юніті Провінстауна у Массачусетсі, за іншою версією – бармен Ніл Мюррей, що у 1975 році працював у стейкхаусі у Міннеаполісі. Назву коктейлю на основі горілки і лікеру “Тріпл-сек” він пояснює просто: коли Мюррей додав трохи журавлиного соку до вбивчого “Камікадзе”, клієнт відповів: “Як космополітично!” Тобто один з найпопулярніших у світі коктейлів напряму пов’язаний з ідеологією “світового громадянства”.
"Викрутка"
Мабуть, найпростіший коктейль, відомий людству. Його мали винайти тоді ж, коли почали виробляти горілку, однак справа затягнулась на сотні років – перші згадки про нього з’явились лише у 1944-му. Згідно з даними Вікторіно Метуса, автора книги “Горілка: Як безбарвний алкогольний напій без запаху і смаку підкорив Америку”, першими розбавляти міцний алкоголь апельсиновим соком почали робочі, що видобували нафту в Перській затоці. Замість ложки, якої ніколи не було під рукою, суворі трударі використовували свої викрутки.
До таких само невибагливих рецептур належить хіба що віскі-кола, чай з джином і “Куба Лібре” – коктейль на основі рому та коли, назва якого буквально перекладається як “Вільна куба” і, ймовірно, народилась у Гавані у 1902 році. Сьогоднішній стан Куби це ніяк не характеризує, а от коктейль давно став барною класикою. Щоправда, самі кубинці часто називають його “Mentira”, що значить “брехня”.
"Текіла Санрайз"
Оригінальну “Текілу Санрайз” винайшов бармен Жене Сулі ще у 1930-х роках – вперше подавати напій почали у готелі Arizona Biltmore Hotel у Фінексі. Однак ідея сучасної версії коктейлю на основі текіли, апельсинового соку та сиропу “Гренадін” з’явилася аж через сорок років. У 1972 році на контрастний помаранчево-червоний напій натрапив Мік Джагер – він настільки сподобався британському рокеру і секс-символу, що учасники The Rolling Stones почали замовляти його по всій Америці і назвали на честь “Текіли санрайз” свій концертний тур. Пізніше на екрани також вийшла стрічка Роберта Тауна з однойменною назвою, головні ролі у якій виконали Мел Гібсон та Мішель Пфайффер.
"Дайкірі"
Не багато коктейлів можуть похвалитися тим, що зайняли місце на сторінках світової класики. “Моя латина геть ніяка. Так само, як і моя грецька, англійська, моя голова і моє серце. Я зараз можу говорити тільки на охолодженому дайкірі”, – так про свій улюблений напій з подвійною порцією світлого рому, соком грейпфрута та лайма писав Гемінґвей. Вважається, що напій створив американський інженер, що перебував на Кубі під час війни з іспанцями. Він назвав коктейль на честь одного з місцевих пляжів. Згідно з іншою версією, сучасний для нас “Дайкірі” винайшли у 1932 році у барі “El Floridita La Habana”, де регулярно бував Гемінґвей.
До не менш важливих відкриттів кубинців також належить “Мохіто” – коктейль зі світлим ромом, цукром, лаймом та м’ятою, без якого складно уявити літній відпочинок.
"Піна Колада"
Якщо вам вдасться забути про однойменну пісню Віталія Козловського, то солодкий коктейль з ромом, кокосовим молоком і ананасовим соком виглядатиме привабливо у меню. Назва напою з тропічним присмаком буквально перекладається з іспанської як “вичавлений ананас”, а перші згадки про нього датуються ще початком XIX сторіччя. За однією з версій пуерто-риканський пірат Роберто Кофрезі давав напій членам своєї команди, щоб підняти моральний дух, але після його смерті у 1825 році рецепт було втрачено. Пізніше, у 1950-х, інформація про схожий напій, що полюбляють кубинці, з’явилася на сторінках The New York Times, а у 1954-му сучасний для нас коктейль приготував бармен Рамон Маррено у Сан-Хуані.
"Олд фешн"
Уособлення класики та стабільності, улюблений коктейль 33-го американського президента Гаррі Трумена та героя шоу “Безумці” Дона Дрейпера. Не дивлячись на те, що напій з бурбоном, тростинним цукром, ноткою цедри та вишенькою здається досить простим, приготувати його правильно може лише досвідчений бармен. Детально про історію цього американського напою розповів у своїй книзі журналіст Роберт Сімонсен. Згадки про схожу рецептуру трапляються ще у документах 1806 року: за більш ніж 200 років один з перших в історії коктейлів не втратив своєї популярності.
"Лонг-Айленд айс ті"
Холодний чай – чудовий засіб пережити літню спеку, чим і скористались винахідливі американці у штаті Теннессі за часів сухого закону. Освіжаючий напій не викликав у поліції зайвих питань, хоча насправді у нього щедро додавали віскі та кленовий сироп. Пізніше класичну рецептуру доповнили горілка, текіла, світлий ром, лікер “Тріпл сек”, джин та трохи коли. Автором сучасної версії коктейлю себе вважає бармен Роберт Батт, що у 1972 році працював у нічному клубі “Oak Beach Inn” на Лонг-Айленді. Серед прихильників міцного лонг-дрінку – ексцентричні герої фільму “Жорстокі ігри”.
"Маргарита"
Цей напій так чи інакше асоціюється зі спекотною Мексикою, а одну з його версій навіть назвали на честь художниці Фріди Кало. Саме з нього почалося знайомство світу з текілою та агавою. То хто ж така ця Маргарита? Історик Девід Уондріч зазначає, що напій був популярним серед мексиканців та американців ще у часи сухого закону, коли бренді опинився під забороною у США. Багато людей перетинали кордон заради освіжаючого коктейлю з лаймом, а його назва не має стосунку до жодної реальної особи – з іспанської вона перекладається як маленька квітка “стокротка”.
