«Як я втомився. Це місто пахне вбивствами та смертю. Я би хотів тут ніколи не народжуватись, а замість цього мушу розгрібати все це лайно…», – нічого не нагадує? Саме так, це середньостатистичний закадровий текст головного героя із нуарного або неонуарного фільму чи серіалу. Цей жанр має свої неповторні особливості, за які його або люблять, або обходять десятою дорогою. Так ось, фанати нуарних детективів, радійте: прийшло свято і на ваші вулиці! HBO випускають нуарно-неонуарний серіал «Перрі Мейсон», який вже зібрав більше ніж півтора мільйона глядачів біля екранів. Чому всі побігли дивитись новий серіал старої школи? Давайте дізнаємось.
«Перрі Мейсон» є водночас екранізацією детективних романів Ерла Стенлі Гарднера і римейком старого серіалу «Перрі Мейсон» 1957 року від CBS, що протримався в ефірі 9 сезонів. Якщо коротко описати сюжет, то він розповідає про невдаху адвоката-сищика Перрі Мейсона. Мейсон, як типовий герой нуарної історії, багато п‘є, незадоволений життям, займається коханням без кохання, ненавидить всіх навколо, дуже розумний та зверхньо ставиться до людей, – але разом із цим всередині нього ховається людина, що мріє про справедливість та добро в усьому світі. Коли Перрі не захищає людей перед обличчям закону, він займається детективною практикою. Одного разу молоді батьки Емілі та Меттью знаходять труп своєї загубленої маленької дитини. І цілком очевидно, що головний герой береться за цю справу і починає шукати вбивцю. Для цього Перрі Мейсону доведеться розворушити зміїне кубло і вступити в дуже небезпечну гру.
Канонічний Мейсон з 50-х, якого грає Реймонд Берр
В плані стилістики «Перрі Мейсон» – справді чистісінький неонуарний детектив (неонуром називають весь нуар, що виходив на екрані після 70-х – Yabl). Моторошне темне місто, без п‘яти хвилин чорно-біле зображення, сумний джаз в якості саундтреку. Короче кажучи, у HBO ніколи не було проблем зі створенням екранного світу: вони вміють зробити все на максималках, так, щоб глядач занурився з головою. Декорації і атмосфера серіалу виглядають несправжніми в доброму сенсі цього слова – через це у «Перрі Мейсона» є самобутність, унікальність та неповторність. Його світ не схожий на реальний, і такий хід лише підсилює художній ефект, ось як у «Місті гріхів». У серіалі акцентують увагу на кожному видиху героїв, кожен млосний погляд персонажа запам‘ятовується, кожна репліка вимовляється з відчаєм та внутрішнім стражданням.
Меттью Різ у ролі Мейсона в серіалі HBO
Що важливо: творці серіалу не бояться забруднити руки – старі екранізації «Перрі Мейсона» були дуже лайтовими у порівнянні з новою. По кількості вбивств, пострілів, кривавих сцен у першому епізоді можна зрозуміти, скільки безкомпромісних рішень сценаристи та режисери приймуть протягом сезону заради того, щоб розповісти цікаву детективну історію. Такого не серіальному поприщі дуже не вистачало останнім часом. Погодьтесь, серіали зі справді шокуючими розслідуваннями виходять не так вже й часто, а останнім з них був «Справжній детектив».
Кадр з серіалу «Перрі Мейсон» від HBO
Основний мінус цього сетинґу, як мені здається, – у виборі головного героя. Так, поки що сам Перрі Мейсон (Меттью Різ) виглядає найслабшим місцем серіалу «Перрі Мейсон». Звичайно, у наступних епізодах все може змінитись, але після перегляду експозиції можна стверджувати, що Перрі претендує на звання штампу з нуарного серіалу. Сценаристи завантажили у нього всі необхідні характеристики нуарного персонажа, проте за ними не розгледіти унікальної людини Перрі Мейсона, якій ми б співпереживали. Перед нами типовий розумник-невдаха, що жаліється у своїй брудній квартирі на життя та мусить займатися брудними розслідуваннями в не менш брудному місті. Сцени його сексу с жінкою намагаються максимально ці штампи підкреслити: до прикладу, Перрі беземоційно займається коханням у брудній майці, жінка сидить на ньому зверху і своїми рухами скидає з ліжка у щілину між постіллю та стіною.
Кадр з серіалу «Перрі Мейсон» від HBO
Можливо, проблема у тому, що актор Меттью Різ сам по собі нудний на екрані. Є припущення, що враження від сцен були б геть іншими, якби головну роль таки виконав Роберт Дауні-молодший (так HBO планували спочатку). Карти ж склалися таким чином, що Роберт зайняв роль одного з продюсерів серіалу і вирішив не лізти своїм обличчям у кадр. Підозрюю, що це через небажання влазити в ще одну довгострокову франшизу, на цей раз серіальну.
Окрім Меттью Різа на екрані можна побачити рідкого Захара «Термінатор Т1000» Беркута. Саме так, Роберт Патрік після того, як відзнявся в українському фентезі категорії Б, вирішив повернутись у світ мейнстриму та популярності. У першому епізоді він бере участь не так вже й активно – грає батька загиблої дитини, але побачити знайомого діда у проекті HBO несподівано і приємно.
Кадр з серіалу «Перрі Мейсон» від HBO
Отож, підходимо до головного питання: чи варто дивитися «Перрі Мейсона»? Без сумніву кажу, що так. Можливо, головний герой поки не вселяє довіри, але серіал ну дуже смачний в усьому іншому, – робота точно варта того, аби переглянути принаймні перший епізод. Щодо наступних – рейтинги і критика покажуть, чи скотиться «Перрі Мейсона» у черговий приклад зливання бюджету, чи виросте у шедевр повільної дії.
Фрагмент афіші «Перрі Мейсона» від HBO