Райан Мерфі є одним з найвідоміших голлівудських шоураннерів. Саме він запустив «Хор», «Американську історію жахів», «Американську історію злочинів», «Королеву крику», «Голлівуд» та ще кілька серіалів, про які ви мали чути. Продовження одного з них якраз нещодавно презентували Netflix. Мова йде про другий сезон «Політика», в якому Мерфі вийшов на дуже тонку і цікаву тему передвиборчою кампанії й всього того бруду, що виникає в нелегкій боротьбі за голоси. Що так і що не так з другим сезоном «Політика» – розбираємось.
Трейлер другого сезону «Політика»
Перший сезон «Політика» нагадував серіал «Хор» все того ж Мерфі. Головний герой Пейтон Гобарт намагався стати шкільним президентом, адже його мрія у майбутньому – очолити державу і дорости до президента самих Сполучених Штатів Америки. Проте політики в першому сезоні було мінімум, а от підліткового настрою достатньо. Другий сезон вже заходить на більш складну і небезпечну територію. На цей раз Пейтон грає по-дорослому: через кілька років після подій першого сезону, у віці 22-х років, він балотується в сенатори Нью-Йорка. На його шляху виникає одна дуже небезпечна конкурентка – Діді Стендіш, вона ж діюча сенаторка. Пейтон у свою кампанію підтягує всіх старих друзів з першого сезону і перед нами розгортається запекла боротьба двох поколінь.
Бен Платт у ролі Пейтона
З «Політиком», як і з «Голлівудом», все досить неоднозначно. Критики ставлять вкрай низькі оцінки, в той час як звичайні глядачі фанатіють від серіалу і дивляться другий сезон за один день. Зрозуміти, в якому з таборів опинився я сам, у мене до кінця не вийшло. Справа в тому, що Райан Мерфі чудово знає, як потрібно затягувати в екранні перипетії і тримати увагу глядача до фіналу. Власне, в моєму випадку це також спрацювало: я збрехав би, сказавши, що дивитись другий сезон «Політика» нецікаво, важко та болісно. Ні, навпаки, епізоди переглядаються на одному подиху і хочеться дізнатися, що ж буде далі.
Трейлер першого сезону «Політика»
Разом із тим стає надто помітно, як Райан Мерфі з креативного шоураннера перетворюється на конвеєр толерантності. Якщо порівняти другий сезон «Політика» з нещодавнім «Голлівудом», то можна побачити, що змінюється лише сетинґ, актори та місце подій. Замініть політичну кампанію на кінопроцес, політиків на продюсерів, головного героя «Політика» на головного героя «Голлівуду» – і ви отримаєте той самий серіал.
Кадр з серіалу «Політик»
Райан Мерфі знову в кожну щілину пхає персонажа з меншини, аби донести ідею про те, що дискримінація – не окей. З одного боку, це круто, але з іншого… часто виглядає награно, одноманітно і штучно. Мерфі наче штампує одну й ту саму історію у різних декораціях, аби ми зрозуміли, що сексизм – це погано, гомосексуальність – це нормально, люди з обмеженнями – варті поваги і т.д. Річ у тім, що всі, кому цей меседж так просто зайде, зрозуміли це вже давно і без Мерфі – дайте нам оригінальний сюжет, а не причесану казку! Якщо в «Голлівуді» гламур і казковість мали місце через реалії кінематографу 50-х, який сам тоді транслював американську мрію, то в «Політиці» (принаймні другому сезоні) хочеться менше солодкого і більше безкомпромісного, як у тому ж довбаному «Картковому будинку»! Бо сюжетні твісти на зразок «я буду її шантажувати двома сексуальними партнерами» більше нагадують підлітковий серіал, ніж одкровення про те, що відбувається за лаштунками передвиборчої кампанії.
Гвінет Пелтроу в ролі мами Пейтона
Тим не менш, як я й казав раніше, «Політика» ніяк не можна назвати серіалом гидотної якості. Скидається на те, що це просто типова гумка на один раз – спочатку в ній багато смаку, але скоро ти її виплюнеш і забудеш. Що в цій гумці добре, так це її соковитість. Другий сезон «Політика» справді містить купу класних рішень, сюрпризів, сюжетних несподіванок. Про них я не буду розповідати детально, бо це територія спойлерів і зіпсованих вражень. Скажу тільки, що другий сезон копнув глибше за перший, і в першу чергу це видно з еволюції головного героя. Він більше не гарний хлопчина з добрими намірами. Можливо, наміри залишились добрими, але і зуби у нього теж з‘явилися. Пейтон не боїться ці зуби демонструвати своїм конкурентам і, якщо потрібно, може ними добряче вкусити. Актор Бен Платт зі своєю задротсько-гарвардською зовнішністю дуже тонко відображає ці зміни у своїй грі. Ви їх ледь помічаєте, але вони вражають. Є кілька сильних моментів і у Гвінет Пелтроу, яка грає маму Пейтона. Проте найкрутіша тут таки Джудіт Лайт, яка грає Діді Стендіш (діючу сенаторку). Вона у свої 71 виглядає так, що ти розумієш, чому в неї два коханця. Вона небезпечна, сексуальна та просто до біса харизматична.
Люсі Бойтон, Девід Коренсвєт, Бен Платт
Варто сказати, що серіалу також йде на користь його фірмова глянцева стилістика. Її видно в кожному кадрі, бо Райан Мерфі інакше не вміє. В якомусь плані світ політики має бути саме таким: як і глянець, він фейковий, несправжній, але при цьому дуже блискучий і намагається подобатись всім навколо.
Джудіт Лайт і Бетт Мідлер
Висновок:
Якщо ви любити Райана Мерфі, якщо вам подобається перший сезон «Політика», «Хор», «Голлівуд» і все інше, то ви обов‘язково переглянете другий сезон «Політика», незважаючи на критику чи оцінки. Усім іншим теж рекомендую подивитися: це непогана розвага, але не більше. Всі меседжи та ідеї серіалу поверхневі, а тому надовго у вашій голові вони не залишаться. Останнім часом Netflix, на жаль, роблять саме такий контент: крутий, але за функцією він скоріше солодка гумка, ніж вишукана страва, про яку згадаєш через роки.
Кадр з серіалу «Політик»