Чомусь бізнес у суспільстві часто протиставляється творчості. Мовляв, це різні форми подачі своєї діяльності. Абстрактне слово «бізнес» видається жорстким і надто зацикленим на матеріальному, тоді як зосереджені на творчому продукті проєкти вважають себе адептами якості і запорукою довгострокового розвитку.
Насправді ж рано чи пізно приходить розуміння, що дійсно крутий продукт без бізнес-складової банально не доходить до споживача. І жоден профі не вистоїть без адекватних підприємницьких навичок і хороших soft skills. Донедавна в книжковій сфері чомусь не помічали потребу у спеціальних фахових виданнях про те, як організувати і промотувати креативний бізнес. Але кілька видавців вже почали виправляти ситуацію, хоч і стартували з важкої артилерії.
«Арт-фірма: естетичне управління та метафізичний маркетинг», ArtHuss
Перший приклад — книжка «Арт-фірма: естетичне управління та метафізичний маркетинг» П’єра Гіє де Монту (ArtHuss, 2020). Вона — для сміливих, тих, хто готовий справді заглибитися у складні питання, адже пробиратися крізь цей текст місцями непросто. Надто коли тебе заносить разом із автором у метафізичні концепти і ти по пів години розглядаєш схему у вигляді ромба. Щоб ви краще зрозуміли стиль і тематику книжки, наведу такий приклад: протистояння Ніцше і Вагнера тут передано з точки зору івент-менеджменту та (Заратустро праведний!) піару, але не так, як у мотиваційних бізнес-підручниках, а радше як у філософському трактаті.
Все ж цю книжку варто прочитати: креативникам обов’язково, бізнесменам з іншим, менш креативним нахилом — теж бажано. У ній йдеться про те, як естетична складова продукту чи сервісу може виступати доданою вартістю та приносити прибуток. Також про те, як побудувати креативну команду так, щоб її менеджмент вмів правильно подати ціннісну складову вашого бізнесу.
На креативний продукт у книзі пропонують поглянути як на річ, що провокує певний досвід.
Ми не можемо цей продукт описати, він створений заради інтерпретацій. Усе, що ми робимо для того, аби мистецтво знайшло свого глядача — це той же маркетинг, і він не обов’язково має бути агресивним та нещирим. Арт-фірма обов’язково знаходить свого клієнта, хоч і поступово. Головне — транслювати те, що ти залишаєшся відданим своїм принципам та не переходити межу, дотримуючись вектора на естетику. Промотувати пропонується не стільки саму річ у собі, скільки емоційне переживання від зіткнення з мистецтвом. Це чесна й етична позиція, яка не комерціалізує щось високе, а виправдовує роботу цілої команди людей, які заслуговують на винагороду.
Взагалі, за останній час це, мабуть, одна з найбільш незвичних книжок з тематики бізнесу, які мені доводилося читати. І одна з найменш нав’язливих. Тут не розжовують читачеві готові постулати: як створити естетичний, непопсовий і якісний бізнес. Навпаки: після кожного розділу треба думати, що саме винести з ситуацій, як вкласти усі складні концепції воєдино, як виховати в собі подібне філософське й естетичне бачення ділових процесів.
«Як стати успішним ілюстратором», ArtHuss
Раніше в тому ж видавництві вийшла більш проста й практична книжка «Як стати успішним ілюстратором» Дерека Бразелла і Джо Девіс. Хоч акцент тут роблять на тому, як ілюстратору перетворити свою працю у бізнес, основні принципи книжки підійдуть і представникам інших творчих спеціальностей.
На Книжковому Арсеналі 2019 була нагода поспілкуватися з авторами й зрозуміти біль багатьох креативників. Наприклад, невдало підписані контракти (а в Дерека Бразелла такі були, і зобов’язання по них і досі тягнуться; він втратив значну кількість коштів, випустивши з виду всього один невдалий пункт у документі). Багато з креативників-ФОПів вимушені розбиратися в юридичних і технічних питаннях, які відразу осягнути просто нереально. Тому книжка ідеальна для розуміння того, на що взагалі варто звернути увагу. Тут все — від основних навичок підприємницької діяльності до формування ефективної самореклами. Ну і найважливіше — як захистити свої права на інтелектуальну власність і не погодитися на надто невигідні умови, які компанії можуть спеціально встановлювати.
«Креативність та інші фундаменталізми», IST Publishing
Дещо інша сторона питання досліджується в книзі Паскаля Ґілена «Креативність та інші фундаменталізми» (IST Publishing, 2019). Автор критикує саме поняття креативності — і не дивно, воно стало надто попсовим, розмитим, перетворилося на антипода ясності й глибини. Ґілен якраз порушує питання про те, чому креативні працівники погоджуються на погані умови праці та самі ж знецінюють свою роботу. На перше місце для них виходить самореалізація у суспільстві, прагнення себе показати; тому вони скачуть від проєкту в проєкт, щоб там максимально вижати з себе креативне рішення, а потім піти далі. Але таке проєктне мислення оманливе — ми готові працювати більше, знаючи, що це не надовго, проєкт скоро закінчиться (чи наша роль у ньому) і можна буде замінити його іншим.
Але той максимум сил, який віддається проєкту, спустошує; як і постійна зацикленість на необхідності «покреативити».
Разом із тим зростає відірваність від реальності, починається креатив лише заради креативу. А як впровадити ідею в життя? Як розрахувати правильно час на її втілення і розвиток? Чи потрібен взагалі комусь твій креатив (читай: чи твоя форма не занадто заперечує функції)?
Щоб креативна сфера не стала безцільною діяльністю, не можна відривати її від реальності. Інакше з підприємців, які справді створюють щось вартісне, правильне й естетичне, можна перетворитися на генератор рандомних речей. І прочитавши Ґілена переконуєшся, що світ таки пішов трохи хибним, хоч і простішим шляхом.
А створювати сенси в будь-якій сфері, особливо креативній, можна за допомогою прекрасного концепту, про який лиш нещодавно почали говорити в бізнесі — сторітелінгу.
«Сторіноміка. Маркетинг у пострекламну епоху», Vivat
У видавництва Vivat є про це книжка «Сторіноміка. Маркетинг у пострекламну епоху» Роберта Мак-кі. Хоч вона і не суто про креативний бізнес, але у ній йдеться про той головний інструмент, на який цей вид бізнесу має орієнтуватися. Вам не треба робити яскраві банери з перекресленим цінником і сотнями варіацій до слів «купити», «знижки», «акція». Традиційний бізнес і досі не може зрозуміти простих речей: треба говорити зі споживачем не абстрактно, а розповідаючи, створюючи емоцію, досвід, картинку. Людський розум мислить історіями, і в креативному підприємництві таких історій може бути безліч, варто лиш навчитися їх «ловити». Може, для обкладинки книжки ви змальовували свого сусіда, який щоранку виходить на балкон з кавою і газеткою? Чи на крутий текст вас надихнуло оголошення, приклеєне на двері будинку? Чи ви створювали концепцію вашого продукту в електричці під звуки дідуся, який грає на баяні і заодно продає пиріжки? Історією є й те, як ви уявляєте, що інші використовуватимуть ваш продукт; спробуйте це яскраво описати, інші надихнуться — і, цілком можливо, захочуть приміряти на себе цей образ.
Книжки на подібну тематику є і в інших видавців, тільки з інакшим спрямуванням. «Сторітелінг для очей, вух і серця» Марка Лівіна (Наш формат) мені видається більше орієнтованим на тих, хто і так заточений під створення історій — копірайтерів, письменників, журналістів. А у книжці «Всі крапки над “І”сторією. Сторітелінг для сценаристів, письменників та блогерів» Сергія Гаврилова (Pabulum) в назві відразу прописана цільова аудиторія і зміст книжки підігнананий під ці три професії. Та якщо ви якраз із цих сфер, то чому б не прочитати.
«Жіноча компанія», ArtHuss
Книжок саме про чийсь із креативників досвід у веденні бізнесу поки теж малувато. В книзі «Жіноча компанія» Ґрейс Бонні від ArtHuss ви хіба що можете знайти історії жінок-підприємиць (там також наголошується, що крім безпосередньо власниць бізнесу є й мисткині, які займаються самопросуванням). Багато серед цих жінок саме дизайнерок різного типу: продакт-дизайнерка, дизайнерка моди, інтер’єру, меблів тощо. І в кожної були певні складнощі на творчому шляху. Вони ризикнули зробити зі своєї професії справжній бізнес — і стикалися з багатьма перешкодами, однак змогли їх подолати. Відсутність досвіду у веденні бізнесу може відлякувати деяких креативників й віддаляти від того, щоб створювати свою компанію чи якісно працювати над брендом. Але тут у книзі можна побачити різні поради: не боятися починати, мати поряд надійну підтримку з людей, які розуміють, не боятися звертатися до інших за допомогою та наймати інших спеціалістів для окремих цілей, не прагнути тягнути все виключно на собі. Це корисна книжка не тільки для жінок; до того ж відкриваєш для себе різні сфери, в яких можна реалізуватися і про які мало хто замислювався як про прибуткові.
Що ж, будемо сподіватися, що креативний бізнес скоро стане більш потужним в Україні, зможе вибороти собі більш комфортні умови для роботи й доведе, що хороший креативний продукт має право бути добре оплачуваним. І що книжкова сфера вчасно зреагує на потребу таких хороших і правильних видань.