Протягом всього літа ми сварили Netflix за відсутність цікавих та оригінальних фільмів і серіалів. Видно, що стрімінговий сервіс прислухався до Yabl (жартую), бо вже вдруге за один тільки вересень йому вдається здивувати нас прем‘єрою. Спочатку це була сюрреалістична драма Чарлі Кауфмана «Думаю, як все закінчити». А зараз вийшов трилер «Диявол назавжди», що стовідсотково стане хітом сезону. Чому? Зараз розповімо.
Ми маємо справу з дуже оригінальною, нестандартною та лякаючою антологієї з різних історій — вони пов‘язані між собою спільними героями та темою віри в Бога. Вкотре продемонстрована теорія ефекту метелика, яка фактично каже, що будь-яка незначна подія в твоєму житті може призвести до несподіваних наслідків. У нас є герой, чий батько вбив себе після того, як його дружина загинула від хвороби, є пара маніяків, які підбирають стоперів на дорозі і вбивають їх в лісі, є пастор-ґвалтівник і багато інших цікавих сюжетних ліній та персонажів. Лінія кожного з героїв у певний момент перетинається з лінією інших. Сюжет хоч і не дуже складний, але досить заплутаний і за ним потрібно уважно слідкувати, щоб під фінал все ставало, як то кажуть, на свої місця.
Роберт Паттінсон
Чим фільм підкупає одразу, так це своєю безкомпромісністю: він жорстокий, кривавий, чесний у своєму висловлюванні та неоднозначний. Нарешті Netflix створює перш за все високохудожній твір, а не лицемірно женеться за трендами толерантності, жертвуючи при цьому контекстом (як це частенько буває останнім часом). Ми вже встигли засумувати за таким, можна сказати, олдскульним шляхом продукування фільмів. «Диявол назавжди» можна порівняти з якоюсь дуже крутою екранізацією Стівена Кінга, але без містики чи фантастики (і так, ми знаємо, що насправді це екранізація книги Дональда Рея Поллока). Просто вся ця тема з маленьким містечком, моторошними подіями та дивними героями надто вже нагадує старого-доброго Стівена.
Том Голланд
Ідея, яка висвітлюється в історії, а точніше, в історіях, дуже провокативна. У назві ми маємо Диявола, в той час як у самій стрічці жодного разу не згадують його ім‘я — лише постійно звертаються до Бога. Всі жахіття, вбивства та смерті у цьому фільмі відбувається саме через сильну християнську віру. Впевнений, що багатьох може обурити подібне висловлювання стосовно фанатичної релігійності. Але в цьому є доля істини: коли людина цілком і повністю починає перекладати відповідальність за своє життя на Бога, вірячи, що тільки він і може допомогти, вона рано чи пізно втратить відчуття реальності.
«Диявол назавжди» — це дуже сильний ляпас релігійним фанатикам, у яких часто більше зла, ніж праведності.
І так, історія з тим, що будь-який вчинок запускає ланцюг наслідків, які переслідують тебе все життя, теж підкупає і змушує замислюватись вже не над стрічкою, а над власним існуванням.
Тим не менш, давайте відійдемо від філософії і поговоримо про акторський склад. Бо такий каст в одному фільмі — мрія будь-якого сінефіла. Том Голланд (Пітер Паркер у «Людина-павук») значно подорослішав у професійному плані і дав всім зрозуміти, що кіномікси не були піком його кар‘єри. Весь фільм ми спостерігаємо за тим, як парубок стає мстивим чоловіком, що починає боротися зі злом без віри на вустах — з тими, хто тільки про Бога і говорить. Емоційний спектр Тома вражає і шокує.
Джейсон Кларк та Райлі Кіо
Перетягує на себе ковдру уваги і постійно влазить в кадр, звісно ж, Роберт Паттінсон, який тут виступає антагоністом. Щоб зіграти настільки мерзенного збоченця-пастора, потрібен неабиякий талант. Це саме той момент, коли ти обожнюєш актора всім серцем, але при цьому щиро ненавидиш його у конкретному фільмі. Майстерність Роба розкривається з нового для глядача боку і фільм стає обов'язковим до перегляду хоча би заради кількох його сцен. Вдало впорався з роллю покидька і Джейсон Кларк, який вже давно зайняв цю нішу в Голлівуді — з того самого моменту, як вбив Леонардо ДіКапріо у «Великому Гетсбі». Також приємним сюрпризом була участь зірки «Гаррі Поттера» Гаррі Веллінга, якого ми знаємо як Дадлі Дурсля. Чувак, звісно, сильно схуд, а ось в акторському плані навпаки — набрав вагу. У фільмі він має всього три сцени, але які! Колишній Дадлі просто розриває себе на частини. Ну і далі за списком: Міа Васіковська, Білл Скарсґард, Райлі Кійо, Себастіан Стен і ще з десяток крутих акторів, кожен з яких на своєму місці. Немає жодного епізоду, де не хотілося б зауважити всіх вищезгаданих зірок.
Це і називається раціональне використання акторського ресурсу!
Про якісь технічні нюанси, думаю, можна вже не казати — з цим у Netflix ніколи не було проблем. Операторська робота на вищому рівні, атмосфера витримана, все як треба. Холодні відтінки у кадрах фільму занурюють тебе у настрій безвиході, яким просякнуто життя у непримітній і по-своєму готичній американській провінці, і в цьому настрої, як не дивно, приємно знаходитись протягом всього перегляду.
Короче, щоб не лити більше воду, скажу коротко: такі фільми у наші часи — справжня рідкість, яку потрібно цінувати, дивитись і вимагати від студій ще. «Диявол назавжди» — це 10/10 і не балом менше!
Роберт Паттінсон