Українські серіали останнім часом перестають бути фоновою розвагою для домогоспадорок/домогосподарів на кухні і починають дивувати своїм різноманіттям, якістю, акторською грою та сценарним рівнем. Ми вже бачили атмосферний детектив «Схованки», закохались в підлітковий трилер «Перші ластівки», пережили сто років української історії разом з героями «Саги», і ось прийшла черга зануритись у пригодницький жанр в «Абсолютно брехливій історії». Давайте зрозуміємо, для чого всім нам дивитись новий проєкт від Олександра Березаня.
Авантюрист, шахрай та просто джентельмен вдачі Іван грабує московського царя, щоб мати можливість викупити матір з турецького полону. У Івана в руках опиняється магічна сережка, яку він губить, але завдяки якій потрапляє на Запорізьку Cіч до козаків. Він вступає до козацтва, стає героєм різноманітних пригод і думає, як врятувати свою маму. Тим часом за Іваном полює помічник царя та мисливець за головами Федір Орлов.
Андрій Ісаєнко (Назар), Остап Ступка (Отаман), Юрій Дяк (Іван)
Варто визнати, що серіалу неймовірно пощастило з режисером-постановником Олександром Березанем, по якому видно, що він хоче робити якісний масовий продукт, що буде заходити широкій аудиторії. В українському кіно Олександр встиг себе зарекомендувати завдяки музично-абсурдній комедії «Шляхетні волоцюги» та танцювального екшну «Давай, танцюй». Але якщо вищезгадані дві стрічки мали безліч сценарних та режисерських помилок, навіть в тому жанрі, який був заявлений, то в «Абсолютно брехливій історії» майже все працює, як швейцарський годинник.
Кадр з серіалу
В серіалі відчувається суміш «Піратів Карибського моря» та «Короля Артура» від Гая Річі, але замість англійських вулиць чи піратської романтики тут Січ, козаки та шаблі. Від «Короля Артура» «Абсолютна брехлива історія» взяла собі музичні семпли, які ви скоріше за все впізнаєте під час перегляду. Але вони тут на місці та органічно вписуються у хід подій. Також від Річі серіалу дісталися гострі, динамічні, веселі та місцями абсурдні діалоги. «Пірати Карибського моря» згадується більше всього завдяки головному герою Івану, характер якого відсилає до славнозвісного капітана Джека Горобця.
Андрій Ісаєнко
Важливо те, що серіал виглядає свіжо. Тут немає дешевої шароварщини, як в багатьох історіях на подібну тематику. Ні, це саме такий проєкт, який ти представляєш, коли думаєш, як би про козаків знімали за кордоном. Це стильно, динамічно, смачно візуально, до того ж, історія зроблена по всім канонам шляху героя від Джозефа Кемпбелла з його «Героєм з тисячею облич». Та ще й одразу видно, як запарилися над операторською роботою, аби картинка була, як то кажуть, соковита та смачна. На фоні всього цього у серіалі дещо програють рукопашні бійки та бійки на шаблях. Вони ніби й зроблені якісно, з одного боку, але, з іншого, ти стовідсотково бачиш, що вони саме постановочні. Тобто немає відчуття, що зараз хтось комусь може нанести смертельний удар, бо ти за цим бачиш в першу чергу хореографію бійок, а не саму бійку. Втім, це не є великою проблемою, з урахуванням того, що перед нами взагалі перший серіал подібного ґатунку.
Остап Ступка
Від чого ще я в захваті, так це від акторської гри. І ні, вона тут не на «Оскар», але актори в кадрі справді органічні. Бо в нас є така проблема: коли люди грають в історичних фільмах та серіалах, то починають зображати саме епоху, поводитись якось інакше, розмовляти штучно й неприродньо, а тому ти їм не віриш і через це вся історичність стає іграшковою. В «Козаках» актори залишаються у своїй природі, манері, органіці, та й взагалі можна сказати, що грають самі себе в запропонованих обставинах. Саме тому вони формують добре загальне враження і в тебе не виникає ідеї, що хтось не на своєму місці. Андрій Ісаєнко, Михайло Кукуюк, Міла Сівацька, Олександр Піскунов та інші змогли вловити потрібну атмосферу, хоч вона трохи і комічно-абсурдна, а тому були точними у матеріалі. Окремо хочеться відзначити харизматичного антагоніста Федіра Орлова у виконанні актора Михайла Гаврилова. Візуально нагадує Відьмака, ну й по-акторськи він дуже підкупає. Це той момент, коли покидьок грає настільки привабливо, що ти за нього переживаєш не менше, ніж за головних героїв.
Олександр Мельник
Єдине, на що можна трохи поскаржитись по-справжньому, так це на гумор. Він, на жаль, в більшості своїй залишився на рівні українських телевізійних проєктів, і намагається при цьому косити під певний жанр голлівудського кіно. Але, напевно, це теж з досвідом прийде на наш кіноринок. Отож, якщо ви хочете подивитись щось українське, але вам не хочеться червоніти за наші серіали, то «Абсолютна брехлива історія» — ідеальний варіант. Стовідсоткова рекомендація від мене без усіляких «але».
Остап Ступка