Геніальні Pixar справді геніальні. В принципі, на цьому можна було б і завершити рецензію на їхню нову прем‘єру «Душа» та змусити вас піти в кіно самостійно. Проте, не можу собі відмовити у задоволенні поміркувати про мультфільм, який змушує думати і підіймає справді непрості питання.
«Pixar» вже копали дуже складу тему у «Думками навиворіт», намагаючись зрозуміти, як працює психіка людини, коли і як народжуються наші настрої та чому життя таке різноманітне всередині кожного з нас. На цей раз аніматори вирішили зайти ще глибше, на більш складну територію, щоб поговорити з дітьми, а може навіть більше з дорослими, про життя та смерть.
У свої майже 50 років Джо Гарднер не має нічого, окрім мрії з дитинства про кар‘єру джазового піаніста. Музика — це його життя, вона наповнює його, робить щасливим, відволікає від важких буднів, у які йому постійно відмовляють у виступах. Одного разу Джо випадає шанс виступити на концерті разом з видатною джазовою співачкою. Це настільки засліплює його, що він перестає помічати все навколо, стає необачним та провалюється у дорожній люк. Душа Джо опиняється у потойбіччі. За крок до того, як перейти в інший світ, Джо відмовляється визнавати себе мертвим і тікає в простір, де душі готують до людського життя. Там Джо приймають за ментора, який мусить допомогти окремій душі віднайти натхнення перед тим, як та стане людиною. Проте Джо дають дуже складну душу з номером 22, яка, на відміну від всіх інших, взагалі не хоче собі людського життя. Джо вигадує план, за яким він віднайде натхнення для 22-ї, вона отримає квиток на Землю, а він його відбере та сам потрапить знову до свого тіла. Але в якийсь момент все йде не за планом.
Автори «Pixar» роблять, як завжди: беруть дитячий мультфільм і перетворюють його на дуже дорослу та складну історію. «Душа» — якщо не найкращий фільм студії, то точно один з найкращих і найскладніших. Адже говорити з дітьми, які підуть в кіно з батьками, про смерть — задача не дуже проста, але дуже ризикована. Та й, зізнатися, мультфільм не боїться цих важливих тем, складних роздумів стосовно них та місцями похмурих моментів.
Від самого початку до фіналу мультфільм змінює меседжі, які транслює. Якщо на початку ви будете думати про важливість мети в житті кожної людини, про те, як складно, але потрібно її знайти, то фінал вам скаже протилежне: що мета в житті — це далеко не основне. Основне — це саме життя та кожна його секунда. Взагалі, істини, про які стрічка говорить зі своїм глядачам, на перший погляд можуть здатися простими, зрозумілими та банальними, але куди більш важливе питання, як саме «Душа» розповідає про це, яким чином впливає на струни душі самого глядача. Правда полягає не в тому, що всі ці філософські істини всім нам зрозумілі на словах, а в тому, що ми постійно про них забуваємо і робота «Pixar» слугує емоційним, місцями потужним нагадуванням про те, що часу в нас на Землі не так вже й багато, аби жити мріями про завтра, забуваючи про тут і зараз.
Якщо говорити про саму історію, то початок дуже нагадує за атмосферою «Ла-Ла Ленд», в якому герой Райана Гослінга Себастіан так само хотів стати відомим джазменом, але постійно зазнавав поразки. Як тільки Джо «помирає», фільм стає схожим за структурою на ті ж самі «Думками навиворіт». Різниця тільки в тому, що виміри тут не всередині людини, а в іншому світі. Рівень анімації за ці роки тільки виріс і став ще цікавішим у студії. 3D анімація тут поєднується з плоскими 2D елементами, які представляють собою персонажів Джеррі та Террі — позавимірних істот, що займаються розподілом душ.
Ну і на десерт автори підготували саундтрек від найкрутіших кінокомпозиторів — Трента Резнора та Аттікуса Росса, які з легкістю задають атмосферу тієї чи іншої сцени, підсилюють емоційний стан глядача та створюють напруження у ключових моментах. В цьому році це вже другий фільм з їхньої музикою — першим був «Манк» від Девіда Фінчера. І обидва проєкти, скоріш за все, не просто так підуть номінуватися на «Оскар».
Неважливо, як ви ставитесь до мультфільмів, чи вважаєте себе занадто дорослим та серйозним, «Душу» потрібно дивитись всім абсолютно. Це історія, яка нікого не залишить байдужим.
